450 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
450 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
X. залежала від Угорщини. У 1387 р. остаточно перейшла під владу Польщі, в складі якої перебувала до 1795 р. З 15 ст. існувала Холм. земля( Холм. і Красностав. повіти), яка входила до складу Руського воєводства. У 1648 р. на X. перебували в-ська Б. Хмельницького. На межі 17— 18 ст. тут відбувалися сутички між пол. і швед, в-ськами. Після 3-го поділу Речі Посполитої X. приєднали до Австр. імперії. В 1809— 15 pp. у складі Варш. герцогства, 1815— 1914 pp. Королівства Пол., яке було частиною Рос. імперії. Екон. і сусп.-політ, розвиток X. відрізнявся від розвитку Галичини та ін. укр. земель. На території X. діяли пол. адміністрація, пол. мова була урядовою. Велику роль у житті укр. населення X. відігравала церква. Холм. єпархія, створена Данилом Галицьким, з 1240 р. перебувала в м. Холмі. Після поразки Пол. повстання 1863— 64 pp. посилився вплив рос. мови в урядових установах, освіті, в церковних справах. У 1875 р. рос. цар Олександр II, на пропозицію гр.-католицького духовенства( єп. М. Попеля), включив Холм. єпархію до Варш. православної єпархії, яку перейменовано в Холмсько-Варш. єпархію. Гр.-католицькі священики, які не перейшли у православ’ я, зазнавали утисків з боку царської адміністрації. Після революції 1905— 07 pp. у Росії бл. 200 тис. чол. у X. прийняли римо-католицьку віру( цих українців називали калакутами). У 1905 р. утворено Холм. єпархію, яку очолив відомий пр-ник унії Євлогій Георгієвський. У Холмі та в м. Білій діяли вчительські семінарії, розгортався нац. рух. Н а пропозиції Холм. братства Держ. дума Росії 23.06.1912 р. прийняла закон про утворення Холм. губернії, яка охоплювала повіти Люблін, та Седлецької губерній, заселені в основному українцями. Холм. губернія мала підпорядковуватись безпосередньо М ВС Рос. імперії. Закон не був реалізований у зв’ язку з початком Першої світової війни.
Х О Л О Д Н А З Б Р О Я— вид озброєння, бойове застосування якого не пов’ я зане із застосуванням вибухових і пальних речовин. Поділяється на метальну, ударну, колючу і зброю, що рубає, а також може поєднувати 2 і більше ознак. X. з. з’ явилася в далекій давнині і до 16 ст. панувала у всіх арміях світу. З розвитком вогнепальної зброї поступово втрачає значення. У суч. арміях з X. з. збереглися багнет, арм. ніж, знову став застосовуватися арбалет. Кортик і шашка збереглись як парадна зброя. Рапіра, шабля, шпага використовуються в спорт, фехтуванні. Суч. видом спорту також є стрільба з луку.
Х О Л О Д Н И М Я Р— урочище в лісі неподалік м. Чигирина( тепер Черкаська обл.). У 1730— 40-х pp. X. Я. став одним із місць, де створювались гайдамацькі загони для збройної боротьби за нац. визволення України під проводом М. Гриви, І. Жили, Г. Голого. Восени 1767 р. запорозький козак М. Залізняк зібрав у X. Я. загін повстанців. Навесні 1768 р. гайдамаки на чолі з М. Залізняком, вирушивши з X. Я., розпочали у Правобережній Україні велике нац.-визв. повстання— Коліївщину. Під час укр. нац.-визв. змагань у 1917— 21 pp. X. Я. став центром антибільшовицького повстанського руху. Укр. повстанці діяли в р-ні Черкас, Чигирина, Знам’ янки. У 1920— 22 pp. у X. Я. діяли повстанські загони отаманів Загороднього, Петренка, Хмари, Ламайярмо, Нагірного, Деркача та ін. Один із найбільших