Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 424

Енциклопедичний довідник
421
У Н ІВ Е Р С А Л И ( від лат. universalis — загальний, повсюдний, різнобічний) —
1) держ. документи 15— 18 ст., що мали характер маніфесту або розпорядчо-адмін.
акта, наділеного вищою юрид. силою щодо ін. правових документів. Видавалися
королями Польщі, гетьманами України, іноді полковниками та представниками ген.
старшини. Текст У. складався з 3 частин: вступної (зазначення того, хто його вида­
вав, осіб, яким його адресовано); розпорядчої (викладався зміст розпорядження);
заключної (місце, рік, дата видання та особистий підпис особи, яка його видала).
Королівські У., як правило, починалися фразою: «Всім і кожному зокрема, теперішнім
і наступним» («Universis et singulis, praesentibus et futuris...»); гетьманські: «Ознай-
муем сим писанем нашим, кому би отом ведати належало». У 15 ст. королівськими У.
регулювалися госп. та військ, справи, у 16 ст.— їх компетенція була поширена і на
питання, пов’язані зі скликанням шляхти на сейм, посполитим рушенням, оголошен­
ням конфедерацій. У період безкоролів’я право видавати У., які мали таку ж юрид.
силу, як і королівські, мав архієпископ (примас). До 1564 р. У. видавались лат.
мовою. Першим У., виданим пол. мовою, був «Uniwersal poborowy» короля Сигіз-
мунда II Августа. У. про податки, які затверджувалися сеймом, визначали предмети
оподаткування, розміри податків, порядок і місце їх збирання, відповідальних за
збирання, а також встановлювали контроль за видатками. Гетьманські У. стосувалися
справ військ, (оголошення походу, сторожова служба), адмін.-управлінських (при­
значення на уряди, стягнення податків, прийом послів тощо). Королівські та геть­
манські У. проголошувались, як правило, в церквах і на торг, площах. Гетьман­
ські У. розсилалися по полках, а в копіях по сотнях. Найчастіше У. диктував
гетьман, інколи за дорученням гетьмана його складали ген. писарі, або військ, канце­
ляристи. У кінці У. гетьман обов’язково ставив підпис і дописував слова «Рука
власна». Видавалися т. зв. закличні У. (своєрідні прокламації, які закликали населення
до повстання проти іноземних загарбників, до вступу у козацьке в-сько), охоронні У.
(охороняли станові права козацтва, права монастирів і церков), «проїзні» У. (право
проїзду по території купцям, дипломатам), «митні» У. (запроваджували мито, наво­
дили перелік товарів, що підлягали митним зборам) та ін.; 2) акти законодавчого
характеру верховного органу влади в Україні, що визначали зміни держ.-правового
статусу укр. земель колишньої Рос. імперії у 1917— 18 pp. У Ц Р видала 4 У., за
формою подібні до однойменних актів козацьких гетьманів (17— 18 ст.). І У. У Ц Р
видала 10(23).06.1917 р. Документ, зазначаючи невіддільність України від Росії,
проголосив автономію України. Законодавчий орган України — Всенародні Укр.
збори (Сойм), що мали бути обрані заг., рівним, прямим і таємним голосуванням.
Зафіксував повноваження У Ц Р очолювати організацію держ. ладу автономної Ук­
раїни. Виклав осн. вимоги, висунуті У Ц Р до Тимчасового уряду, які було відкинуто
останнім: юрид. закріплення автономії України; встановлення при Тимчасовому уряді
посади комісара з укр. справ, який мав бути обраним УЦ Р і діяти від імені центрального