Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 423
420
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
створена пол. адміністрація. Партизанський рух проти окупаційної адміністрації про
довжувався ще тривалий час. Рішенням Найвищої ради Паризької мирної конфе
ренції від 21.11.1919 р. затверджено статут для Сх. Галичини, за яким Польщі
передано мандат Ліги націй на управління нею протягом 25 років з обов’язковим
забезпеченням галицьким землям автономного статусу. З а ухвалою Найвищої ради
8.12.1919 р. діяльність пол. адміністрації допускалась лише на зх від Керзона лінії,
однак це рішення повністю ігнорувалося пол. урядом. 14.03.1923 р. Рада послів
держав Антанти прийняла остаточне рішення про приєднання Сх. Галичини і Зах.
Волині до Польщі. Причини поразки укр. сторони в У.-п. в. 1918— 19 pp. полягали
як у помилках провідників З У Н Р і ГА, так і в несприятливих зовн. обставинах, які
позбавили З У Н Р міжнар. підтримки.
У К Р ІП Л Е Н И Й Р А Й О Н (У Р) — 1) р-н (смуга місцевості), підготовлений
до тривалої оборони з метою прикриття ділянки держ. кордону чи важливого в
операт.-стратег, відношенні напрямку (об’єкта); 2) штатне військ, формування, що
призначалося в роки Великої Вітчизняної війни для виконання оборонних завдань.
У Л А Н И ( пол., від тур.— юнак, молодець) — вид легкої кавалерії в європ.
арміях 16 — поч. 20 ст. (у Росії з кін. 18 ст.). З ’явилися в 16 ст. у Литві та Польщі.
Назва походить від монголо-тат. кінних воїнів з піками.
У Л И Ч І — один із східнослов’ян. племінних союзів. Склався на поч. 7 ст.
у межах розселення антів, нащадками яких вони (як і тиверці) були. До кін. 9 ст.
У. населяли територію на сх від нижньої та середньої течії Дніпра, між Дніпром
і Півд. Бугом, та на зх від Бугу, між Чорним морем і Лісостепом. Межували на сх
з тюрками, на зх з тиверцями, на півн. зх з полянами. На поч. 10 ст. під ударами
печенігів причорномор. У., ймовірно, відійшли на півн. зх, де, можливо, стали сусіда
ми древлян. Туди ж перебралася й ін. частина У., що розселилася у межиріччі Дніпра
і Півд. Бугу після включення їхніх земель у 940 р. (цим роком датується остання
літописна згадка про У.) до складу Київ, держави. Частина У. оселилась у Прикар
патті й Закарпатті.
У Л Ь Т И М А Т У М — у міжнар. праві категорична вимога (у письмовій чи усній
формі), пред’явлена однією державою іншій під загрозою застосування насильниць
ких заходів; за умов війни може направлятися в-ськам пр-ника для припинення
безнадійного опору.
У М А Н СЬК О -БО Т О Ш А Н СЬК А Н А С Т У П А Л ЬН А О П Е РА Ц ІЯ 1944 Р.
(5.03— 17.04) — в-ськ 2-го Укр. ф-нту (маршал Рад. Союзу І. Конєв) за часів
Великої Вітчизняної війни. Мета — розгромити уман. угруповання супр-ника, групу
армій «Південь» і визволити півд.-зах. обл. України. У результаті У.-Б. н. о. була
розгромлена нім.-фаш. 8-ма армія,