418 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
418 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
чинникам на Україні » з протестом проти насильницької русифікації та переслідування українців за патріотизм. У лип. 1966 р. органи КДБ вийшли на слід У Н Ф, однак уміла конспірація дала змогу уникнути масових арештів членів організації до весни 1967 р. У берез. 1967 р. керівники У Н Ф були заарештовані. У лип.— серп. 1967 р. Львів, облсуд засудив за « антирад. агітацію і пропаганду » Г. Прокоповича, І. Губку і М. Меленя до 6 років таборів суворого режиму та 5 років заслання кожного, а в жовт. Ів.-Франк. облсуд оголосив вирок М. Качуру— 5 років ув ' язнення. У листоп. 1967 р. на виїзному засіданні в Івано-Франківську Верховний Суд У Р С Р за « зраду батьківщині » засудив Д. Квецка до 20 років ув ' язнення та заслання, 3. Красівського та М. Дяка— до 17 років, Я. Лесіва та В. Кулинича— до 6 років. До тривалих термінів ув ' язнення були засуджені йін. члени організації. На поч. 1990-х pp. усі учасники У Н Ф були реабілітовані. У 1995 р. Львів, обласна організація КУН відновила видання журналу « Воля і Батьківщина ».
У К РА ЇН СЬКІ С ІЧ О В І СТ РІЛ ЬЦ І( У СС)— укр. напіввійськ.( парамілітарні) т-ва, що існували в Галичині напередодні Першої світової війни 1914— 18 pp. Засновані К. Трильовським у Львові при Укр. січовому союзі. Займалися організацією військ, вишколу молоді. В 1914 р. у Галичині існувало 94 осередки т-ва УСС.
У К Р А ЇН С Ь К О- П О Л Ь С ЬК А В ІЙ Н А 1918— 19 pp.— збройний конфлікт між З У Н Р і Пол. державою. Внаслідок Листопадового повстання 1918 р. влада у Львові, а згодом і в усій Галичині перейшла до Укр. нац. ради З У Н Р— З О У Н Р 1918— 19 pp. У відповідь на це 1.11.1918 р. проти укр. влади у Львові виступили пол. підпільні збройні загони, очолювані капітаном Ч. Мончинським. Збройні заколоти проти законної влади пол. боївки підняли і в ін. західноукр. містах, зокрема Самборі, Дрогобичі, Перемишлі, які, однак, були швидко ліквідовані укр. частинами. Варш. уряд( Регентська рада, пізніше Тимчасовий уряд Польщі) вислав із Кракова на допомогу повсталим у Львові пол. підрозділам додаткові значні військ, частини під командуванням майора Ю. Стахевича. Активна військ, підтримка пол. заколотників у Львові варш. урядом спричинила початок У.-п. в. 1918— 19 pp. Спочатку воєн, дії у Галичині проходили з перемінним успіхом. Великою стратег, невдачею укр. командування стала втрата Перемишля( 11.11.1918), через який пол. командування згодом здійснювало постачання пол. в-ськ озброєнням, боєприпасами, продовольством. У сер. листоп. 1918 р. до пол. заколотників у Львові з Кракова пробилися відділи під командуванням підполковника Токаржевського та генерала Б. Роя, що дало можливість полякам 21.11.1918 р. встановити контроль над містом, а також ін. адмін. центрами Сх. Галичини. Укр. частини були змушені відступити на лінію Підбірці— Лисиничі— Винники— Чижки. Поступово воєн, дії набули масштабного характеру і перенеслись на ін. місцевості Галичини і Волині. У ході воєн, операцій укр. в-ськ з кін. груд. 1918 р. створювалася Галицька армія( ГА), основою для формування якої став Легіон УСС, доповнений новобранцями за мобілізацією згідно з законом Укр.