Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 420

Енциклопедичний довідник 417
Енциклопедичний довідник 417
очолювали І. Губка та М. Мелень. Ів.-Франк. групою керував Д. Квецко. Наприкін. 1964 р. член У Н Ф М. Дяк встановив зв’ язок з Укр. загальнонародною організацією, очолюваною М. Крайником, що існувала самостійно з 1961 р. Остання також прийняла назву У Н Ф( умовно УНФ-2). Члени У Н Ф підготували проекти організаційних документів « Програмові вимоги », « Статутові принципи » і « Тактика У Н Ф », що мали бути затверджені на з’ їзді організації влітку 1967 р. На поч. 1967 р. налічував бл. 150 членів. Групу прихильників У Н Ф, яка налічувала 18 осіб, створив Я. Лесів у Кіровогр. обл. У Н Ф видавав ідейно-теоретичний машинописний журнал « Воля і Батьківщина »( у 1964— 66 вийшло 16 чисел), в якому друкувалися програмні документи організації, позацензурні твори дисидентів, різноманітні звернення тощо. Метою У Н Ф було створення самостійної демократичної Укр. держави; ідейною основою— укр. націоналізм; соц. базою— вся нація, у т. ч. як учасники попередніх етапів нац.-визв. змагань, так і прозрілі комуністи. Документи У Н Ф констатували колоніальний статус України та фіктивність її суверенітету; цілеспрямовану русифікацію та нищення іст. пам’ яті українців; безперспективність рад. екон. системи; фіктивність виборів представницьких органів влади; панування К ПРС у всіх сферах сусп. життя, перетворення її верхівки в привілейовану касту; утвердження в суспільстві розгалуженої системи екон., політ., правового і духовного терору. У Н Ф вважав, що комуністичний світ переживає глибоку йзатяжну кризу, яка призведе до розвалу всієї комуністичної системи. Каталізатором цього процесу буде руйнування рос. колоніальної та рад. політ, систем. Розпад С Р С Р на окремі самостійні держави зможе найбільш повно забезпечити інтереси кожної нації. Осн. проблемою визв. боротьби і будівництва незалежної України У Н Ф вважав об’ єднання національно свідомих, демократичних сил, усіх прихильників соборності йдержавності. Формою реалізації волевиявлення щодо незалежності проголошувався всенародний референдум. Сусп. лад нової держави заг. інтересу мав бути побудований на принципах самостійності, народовладдя, соц. справедливості та свободи. Політ, організація нового суспільства передбачала ліквідацію системи рад, розпуск К П РС, комсомолу та піонерської організації, проведення виборів на багатопартійній основі. У зовн. політиці У Н Ф виступав за вільний нац., екон., політ, і культ, розвиток народів, за співпрацю, дружбу і добросусідські відносини з усіма, хто поважатиме суверенітет і терит. цілісність України. У Н Ф передбачав перетворити свою організацію у політ, партію, здатну агітаційно-пропагандистськими методами підготувати суспільство до мирного переходу від комуністичного тоталітаризму до демократії. Члени організації І. Могитич, М. Дяк, І. Губка, С. Корольчук, О. Геринович розповсюджували у Терноп., Рівн., Закарп., Черніг., Хмельн., Черкаській, Київ, та ін. обл. журнал « Воля і Батьківщина », розмножували та поширювали самвидав, літературу про О У Н— УПА, звернення та листівки. У берез. 1966 р. партійним інстанціям та центральним газетам було надіслано « Меморандум Укр. нац. ф-нту X X III з’ їзду КПРС » з вимогами культ.-нац. спрямування. У лип. 1966 р. У Н Ф надіслав керівникам У РС Р лист « Вищим урядовим