Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 412

Енциклопедичний довідник 409
Енциклопедичний довідник 409
нофільство галичан і про їх нім. ультралоялізм, що знижувало активність місцевого населення. У Галичині О У Н С Д могла розраховувати лише на створення нечисленних груп, які навіть не декларували( з такт, міркувань) своєї належності до організації, а виступали під назвою Укр. народна самооборона чи Самооборонні кущові відділи( СКВ). Заг. командування відділами здійснював поручник О. Луцький(« Андрієнко »). Навесні 1943 р. Військ, відділи О У Н С Д провели консолідаційну акцію, спрямовану на об’ єднання зусиль усіх розрізнених груп, що існували на Поліссі та Волині. З цією метою відбулися переговори з УПА, очолюваною Т. Боровцем. У трав. 1943 р. переговори завершилися домовленістю про об’ єднання обох груп у єдину УПА. Представники Військ, відділів О У Н С Д мали увійти до Штабу УПА. Однак відмінність доктрин і статутів, а також особисті амбіції лідерів призвели до наростання суперечностей між Т. Боровцем і керівництвом О У Н СД. Сторони почали звинувачувати одна одну в деструктивних діях та розпалюванні отаманщини. Крім того, Т. Боровець не наважувався вступати в конфлікт з пол. Армією Крайовою, що активно діяла на Волині, а Р.-Д. Клячківський( як і вся О У Н СД) розглядав поляків як окупантів і тому вважав антипол. акції необхідними. Намагаючись відмежуватися від Клячківського, Т. Боровець у лип. 1943 р. від’ єднався від УП А і оголосив про створення Укр. народної революційної армії( У Н РА). 7— 8.08.1943 р. відділи « УПА- Південь » на чолі з І. Климишиним(« Круком ») на Кременеччині провели роззброєння та структурну ліквідацію військ, відділів О У Н( А. Мельника) під командуванням М. Недзведзького(« Х рона »). Більшість мельниківців влилася в У П А, а такі діячі ОУН-М, як Ф. Польовий(« Поль »), В. Штуль(« Чорнота »), М. Скорупський(« М акс »), О. Яценюк(« Волинець »), обійняли керівні посади в У П А. 19.08.1943 p., продовжуючи консолідаційну акцію, спрямовану на створення єдиної потужної військ, структури, відділи УП А атакували штаб У Н РА на Поліссі, внаслідок чого в УП А влилося чимало колишніх прихильників Т. Боровця. Восени 1943 р. на Волині ліквідовано групу Т. Басюка(« Яворенка ») під назвою « Фронт укр. революції », яка займала антибандерівську позицію. У листоп. 1943 р. в основному завершилися переговори між О У Н С Д та О У Н А. Мельника, під час яких досягнуто домовленості: про утворення єдиної УП А, про допустимість поєднання легальної участі в укр. збройних формуваннях у складі нім. армії( їх планувалося використати як підготовчо-вишкільну базу) та підпільної роботи, про припинення міжфракційної ворожнечі на час боротьби за визволення України та про участь мельниківських представників у єдиному штабі. Однак після загадкової загибелі Р. Сушка( січ. 1944) у нетривкому мельниківсько-бандерівському альянсі стався новий розкол. Бойові дії УП А у 1943 р. на Волині та Поліссі привели до того, що у ряді р-нів було повністю ліквідовано нім. окупаційну адміністрацію і проголошено тимчасову укр. військ, владу(« Колківська республіка » тощо). Внаслідок цілого ряду продуманих та вдало проведених бойових операцій значно зріс авторитет УП А як військ, структури. 21.03.1943 р. здійснено напад на Горохів, під час якого курінь С. Качинського