Енциклопедичний довідник 399
Енциклопедичний довідник 399
О. Грекова призначено генерала М. Тарнавського. 16— 17.07 ГА переправилася на лівийберег Збруча, де незабаром з’ єдналася з Армією УНР. На територію УНР перейшли 12 піших та 1 кінна бригади заг. чисельністю 49 800 старшин і вояків( при 603 кулеметах і 187 гарматах), що разом з етапними і запільними частинами становило 85 000. До кін. лип. 1919 р. частини ГА зайняли позиції на укр.-більшовицькому ф-нті. На поч. серп. 1919 р. об’ єднані укр. армії, керівництво якими здійснював Штаб головного отамана( очолив генерал М. Юнаків, генерал-квартирмейстер— В. Курманович), розпочали наступ на Київ і Одесу. 30.08.1919 р. передові частини ГА під командуванням генерала А. Кравса вступили в столицю України. 31.08 галицькі бригади зустрілись у Києві з кінними відділами Добровольчої армії під командуванням генерала М. Бредова. Щоб уникнути збройних сутичок( командування плекало надії створити з денікінцями спільний ф-нт проти більшовиків), генерал А. Кравс віддав наказ про відступ на лінію Ігнатівка— Васильків. Бої на одес. напрямку в p-ні Вапнярки тривали 23— 30.08. Наприкін. серп. 1919 р. дивізії О. Удовиченка і Волин. групи розгромили 45-ту більшовицьку дивізію і продовжили наступ на Одесу, куди одночасно просувалися частини Добровольчої армії. У верес.— жовт. 1919 р. укр. армії опинилися між 3 силами: більшовицькими в-ськами, денікінцями та пол. армією— і під їх натиском змушені були відступити в « чотирикутник смерті » на Поділлі в р-н Вінниці. Відсутність боєприпасів і медикаментів, епідемія плямистого тифу( на думку Л. Шанковського, епідемія була викликана штучно і стала першим в історії людства прикладом застосування бактеріологічної зброї) поставили ГА перед катастрофою( у листоп. 1919 р. тільки 7 % особового складу армії були боєздатними). За таких умов командування ГА 6.11 уклало перемир ' я і союзний договір з Добровольчою армією. Уряди УНР і ЗУН Р не визнали чинність цього договору, але захоплення денікінцями Жмеринки( 10.11) та Могилева-Подільського( 14.11) змусило НКГА поновити угоду з А. Денікіним. Військ, союз галичан з денікінцями тривав недовго. Наприкін. груд. 1919 р. білогвард. в-ська під ударами більшовиків відступили на пд. На поч. січ. 1920 р. більшовицькі в-ська підійшли в р-н розташування галицьких частин. Єдиним виходом для УГА стала військ, угода з більшовиками, внаслідок якої галицькі частини були реформовані і під назвою Червона укр. галицька армія у берез. 1920 р. увійшли до складу Червоної армії. У кін. квіт. 1920 р. 2-га і 3-тя бригади ЧУГА, дізнавшись, що поляки обіцяють широку автономію Галичині, залишили ф-нт і перейшли в p-ні Летичева і Ялтушкова на бік Армії УНР і пол. в-ськ. 30.04.1920 р. у бою з пол. в-ськами поблизу Козятина була розсіяна і бригада УСС. Галицькі формації, що потрапили у полон до поляків, були роззброєні, стрільці відпущені, а старшини інтерновані у таборі Тухолі на Помор ' ї. Більшість старшин і стрільців УГА, які перебували в тойчас у Києві і Одесі, більшовики заарештували і відвезли в табори углиб Росії, де практично всіх знищили. УГА перестала існувати.