376 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
376 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
губернатора. 1726 р. відбулося перепідпорядкування всіх полків Військ, колегії. В процесі інкорпорації йзміцнення позицій самодержавства в нац. « окраїнах » Катерина II маніфестом 28.07( 8.08). 1765 р. скасувала на С. самоврядування, а замість козацьких полків створила регулярні Харк. уланський, Ізюмський, Острогозький, Охтирський і Сум. гусарські полки. Одночасно на їх території утворено Слобідсько-Укр. губернію, де рядових козаків позбавили давніх привілеїв і перетворили на військ, обивателів, а старшину зрівняно в правах з рос. дворянством. 1780 р. губернію реформували в Харк. намісництво, яке проіснувало до 1796 р. Протягом всього зазначеного періоду С. інтенсивно заселялася, що пояснювалося насамперед наявністю великих незайнятих земельних масивів. Так, 1686 р. на території регіону існувало 232 населених пункти, в яких мешкало до 250 тис. чол. У 1732 р. тут налічувалося 469 міст, сіл і хуторів з 370 тис. жителів. На кін. 18 ст.— вже 19 міст, понад 1тис. сіл і слобід, 2111 хуторів, де проживало бл. 1 млн чол. С. як іст.-геогр. поняття широко застосовується і в новітній наук, літературі.
С Л О Б О Д И Щ Е Н С Ь К И Й ТРАК ТАТ 1660 p.— угода укр. гетьмана Ю. Хмельницького з урядом Речі Посполитої 17( 27). 10 у Слободищі( тепер Житомир. обл.) про відрив України від Рос. держави і перехід під владу пол. корони.
СЛУЖ БА Б Е ЗП Е К И УК РАЇН И— держ. правоохоронний орган спец, призначення, який відповідно до Конституції здійснює захист держ. суверенітету, конституційного ладу і терит. цілісності, екон., наук.-техн. та оборонного потенціалу України.
СЛ Ю С А РЕ Н К О Захар Карпович( 1907— 87)— двічі Герой Рад. Союзу( 1944, 1945), генерал-лейтенант танк, в-ськ( 1963). Н. у м. Змієві( тепер Харк. обл.). У Велику Вітчизняну війну командир танк, полку, бригади. Відзначився в Луцько-Бродівсько-Ровенській танк, операції 1941 p., Львівсько-Сандомир. 1944 р. та Берлінській 1945 р. наступальних операціях.
СМ ЕРШ( скор. від « Смерть шпигунам »)— головне управління військ, контррозвідки в системі наркомату оборони СРСР у 1943— 46 pp., що підпорядковувалося особисто И. Сталіну. Органи С. займалися розкриттям ворожих агентів, їх диверсійної і підривної діяльності в р-нах бойових дій, на визволених територіях, а також здійснювали перевірку благонадійності рад. військовослужбовців, які втекли з полону, вийшли з оточення чи перебували раніше на окупованій нім. в-ськами території.
СН А Й П ЕР( англ. sniper)— стрілець, що володіє мистецтвом влучної стрілянини, маскування і спостереження. Звичайно озброєний гвинтівкою з оптичним прицілом.
СОК ОЛ ОВСЬК И И Василь Данилович( 1897— 1968)— маршал Рад. Союзу( 1946), Герой Рад. Союзу( 1945). У Велику Вітчизняну війну начальник штабу ряду ф-нтів, командувач і заступник командувача в-ськ ф-нту. У 1946— 49 pp. головнокомандувач групи рад. в-ськ у Німеччині, з 1949 р. 1-йзаступник міністра З С СРСР, з 1950 р. 1-йзаступник військ, міністра, у 1952— 60 pp. начальник генштабу— 1-йзаступник військ, міністра( міністра оборони) СРСР.