Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 370

Енциклопедичний довідник
367
та 1-му Укр. ф-нтах. Командував в-ськами армії при проведенні Острогозько-Росо-
шан., Харк. наступальної (1943) операцій, у битві під Курськом, у Київ, насту­
пальній, Житомир.-Бердичів., Проскурів.-Чернівецькій, Львів.-Сандомир., Нижнє-
Сілезькій, Верхнє-Сілезькій, Берлін, та Празькій операціях. З квіт. 1946 р.— пер­
ший заступник командувача, а з квіт. 1947 р.— командувач бронетанк. і механізова­
них в-ськ Рад. армії. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 орденами Червоного
Прапора, 3 орденами Суворова 1-го ступеня, орденом Кутузова 1-го ступеня, орде­
ном Богдана Хмельницького 1-го ступеня, медалями, іноземними орденами. Помер
28.08.1948 р. Похований у Москві.
РИДЗ-СМ ИГЛИ (Rydz-Smigly) Едвард (1886— 1941) — ген. інспектор армії,
фактичний диктатор Польщі з 1935 p., маршал. Командувач армії в рад.-пол. війні
1920 р. У верес. 1939 р. головком; після нападу Німеччини втік до Румунії.
Р И Х Л О Іван (1891 — р. см. невід.) — громадський діяч, підполковник Армії
УНР, лікар. Служив у Легіоні УСС, четар. З 1915 р.— у рос. полоні, звільнений у
листоп. 1917 р. Один з організаторів військ, формування січових стрільців у Києві.
У 1919 р.— керівник санітарної служби корпусу січових стрільців, пізніше Армії УНР.
РІД військ (сил) — складова частина виду збройних сил. У ряді держав,
напр. до родів сухопут. в-ськ відносяться мотострілец., танк., ракет, в-ська, артилерія
та ін., до ВПС — бомбардувальна, розвід, авіація й ін., до ВМ Ф — підводні та
надводні сили тощо.
РОВНО-ЛУЦЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ (27.01— 11.02.1944) —
в-ськ правого крила (13-ї і 60-ї армій) 1-го Укр. ф-нту (командувач — генерал армії
М. Ватутін) у роки Великої Вітчизняної війни. Мета — розгромити в-ська лівого
флангу 4-ї нім. танк, армії і визволити р-н Луцьк — Рівне — Шепетівка. У резуль­
таті операції рад. в-ська виконали поставлені їм завдання і просунулися до 80 км на
зх. Головну роль в операції відіграли 1-й і 6-й гвард. кавалер, корпуси, які в перший же
день наступу проникли у ворожий тил на глибину до 40— 50 км.
Р О Г О ЗА Олександр Францович (1858— 1919) — укр. військ, діяч, генерал-
лейтенант (1908), генерал-бунчужний (1918). Військ, освіту здобув у Полоцькому
кадет, корпусі та Михайлів, арт. училищі. Учасник рос.-тур. війни 1877— 78 pp.
Брав участь у боях на Шипці (1878). У 1883 р. закінчив з відзнакою Миколаїв,
академію Ген. штабу. Обіймав посади старшого ад’ютанта штабу 5-ї піхот. дивізії.
Харк. військ, округу, помічника старшого ад’ютанта штабу Приамур. військ, округу,
начальника відділення штабів Керченського краю, 32-і та 5-ї піхот. дивізій, командира
18-го Вологод. полку. З 1904 р.— генерал-майор. Згодом — командир 1-ї бригади
27-ї піхот. дивізії, начальник штабу 3-го арм. корпусу, командир Усть-Двінської
фортеці, 19-ї піхот. дивізії. У роки Першої світової війни (1914— 18) — командир
23-го арм. корпусу, командувач 14-ї армії Зах. ф-нту, 4-ї армії Рум. ф-нту. У трав.
1918 р. запрошений гетьманом П. Скоропадським на посаду військ, міністра. Під