366 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
366 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
РЕПРЕСАЛІЇ— навмисне порушення норм права війни у відповідь на порушення цих норм пр-ником з метою змусити його відмовитися від подальших протиправних актів ведення війни. їх застосування заборонене проти військовополонених, цив. осіб, поранених, хворих та в ін. випадках.
РЕП РЕСОВА НІ НАРОДИ— народи, до яких застосовувалися репресивні( каральні) дії офіційної влади.
РЕСТИТУЦІЯ— повернення майна, художніх, культ, та ін. цінностей, які були незаконно вилучені і вивезені з окупованої території( див. Окупація).
РЕШ ЕТИЛІВСЬКІ СТАТТІ— законодавчий акт стосовно управління Лівобережною Україною, в основі якого були 14 пунктів « Просительних статей » гетьмана І. Скоропадського, подані Петру І 17( 28). 07.1709 р. у Решетилівці( тепер смт Полт. обл.), та « рішучі » резолюції на них царя, зроблені 31.07( 12.08) того ж року в Києві. Спільний документ, оформлений як указ, підписав держ. канцлер, граф Г. Головкін. Головним прагненням з боку укр. сторони було отримання від царського уряду юрид. підтвердження та гарантій « прав, вольностей і порядків військових », наданих за попередніх гетьманів. Зокрема, передбачалося обмеження влади рос. вельмож на території Лівобережжя, безпосереднє підпорядкування гетьмана лише цареві. Разом з тим Р. с. повністю зберігали встановлений раніше контроль царату над місцевим фінансуванням, функціонуванням адмін. апарату, козацьким в-ськом, зовн. політикою тощо. Реально вони не діяли і процес поступової ліквідації автономії Гетьманщини зростав.
РЖ ЕПЕЦЬКИИ Антон Карлович( р. н. і см. невід.)— укр. громадський і політ, діяч. До 1917 р.— директор банку, радник Київ, міської думи. В роки Першої світової війни— голова « Тетянинського комітету », що опікувався справами біженців. Член партії кадетів. У трав.— груд. 1918 р.— міністр фінансів Укр. держави. Відзначився створенням стабільної укр. грошової системи з високим курсом нац. валюти. У груд. 1918 р. заарештований січовими стрільцями за звинуваченням у держ. зраді, згодом звільнений. Подальша доля невідома.
РИБАЛКО Павло Семенович( 1894— 1948)— маршал бронетанк. в-ськ, двічі Герой Рад. Союзу( 1943, 1945). Н. 23.10.1894 р. у с. Малий Вистороп( тепер Лебединського р-ну Сум. обл.). Учасник Першої світової війни, рядовий. З груд. 1917 р. у червоній гвардії, з 1919 р. у Червоній армії. У роки громадянської війни— комісар полку і бригади 1-ї Кінної армії. Закінчив курси удосконалення вищого начальницького складу( 1926, 1930) і Військ, академію ім. М. В. Фрунзе( 1934). З 1926 р.— командир ескадрону, у 1928— 31 pp.— командир і комісар полку та кавалер, бригади. У 1937— 40 pp.— військ, аташе в Польщі і Китаї, потім на викладацькій роботі. У роки Великої Вітчизняної війни з трав. 1942 р.— заступник командувача 5-ї танк, армії, пізніше, з лип. 1942 р.— командувач 5-ї і 3-ї гвард. танк, армійна Брянському, Півд.-Зах., Центральному, Воронезькому, 1-му Білорус.