336 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
П А Р Т И З А Н С Ь К И Й Р У Х— збройна боротьба, що ведеться на території, зайнятій супр-ником. У партизанському русі нерідко беруть участь частини регулярних в-ськ, що діють у тилу ворога. Здійснюється П. р. головним чином у формі проведення бойових дій, а також саботажу, диверсій та ін.
П А Р Т Н Е Р С Т В О З А Р А Д И М И Р У( П З М)— запропонована Н А Т О( 1994) з метою посилення стабільності та безпеки у Європі програма і відповідне співробітництво в оборонній галузі з країнами-партнерами для встановлення можливостей миротворчої діяльності, розвитку збройних сил, демократичного контролю за ними, а також досягнення у майбутньому сумісності військ, підрозділів.
П А С К Е В И Ч Іван Федорович( 1782— 1856)— граф Єриванський( 1828), рос. генерал-фельдмаршал( 1829), князь Варш.( 1831). У 1827— ЗО pp.— командир окремого Кавказького корпусу і головнокомандувач у Грузії під час рос.-перс, і рос.- тур. воєн. Керував придушенням Пол. повстання 1830— 31 pp. і Угор. революції 1848— 49 pp. У Крим, війну 1853— 56 pp. головнокомандувач в-ськ на зах. кордоні і на Дунаї( 1853— 54).
П А Т Р У Л Ю В А Н Н Я( від фр. patrouiller— ходити дозором)— спосіб прикриття( спостереження, охорони) р-ну місцевості, частини повітр. чи водного простору групою осіб— патрулями.
П А У Л Ю С( Paulus) Фрідріх( 1890— 1957)— нім. генерал-фельдмаршал( 1943). Під час Другої світової війни в 1940— 42 pp.— 1-йобер-квартирмейстер генштабу сухопут. в-ськ, у 1942— 43 pp.— на рад.-нім. ф-нті командував 6-ю армією, що була оточена і капітулювала під Сталінградом. У 1944 p., перебуваючи у полоні, вступив в антифаш. організацію нім. офіцерів.
П Е Р Е Б ІЖ Ч И К— військовослужбовець, який навмисне перейшов у розташування пр-ника і здався йому.
П Е Р Е В Е Д Е Н Н Я Е К О Н О М ІК И Н А В О Є Н Н И Й С Т А Н— підготовка та реалізація в організації та функціонуванні економіки країни необхідних змін для створення умов найефективнішого використання ресурсів в особливий період.
П Е Р Е М И Р ' Я— тимчасове припинення воєн, дій за згодою воюючих сторін на усьому ф-нті( заг. перемир’ я) чи на окремій його ділянці( місцеве перемир’ я). За заг. перемир’ ям, як правило, настає укладення мирного договору.
П Е Р Е М ІЩ Е Н І О С О Б И— цив. особи, які примусово( насильницьки) вивезені під час війни з окупованої території державою, що воює.
П Е Р Е М О Г А— бойовий успіх, завдання поразки в-ськам пр-ника, досягнення мети бою, операції або війни у цілому.
П Е Р Е П Р А В А, у військ, справі— 1) подолання в-ськами водної перешкоди. Переправу в-ськ на берег, зайнятий супр-ником, називають форсуванням; 2) ділянка водної перешкоди, обладнана для її подолання. Переправи бувають: десантні, поромні, у брід, переправа танків під водою, переправа по льоду та ін.