Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Seite 336

Енциклопедичний довідник 333
Поле битви встеляли гори замерзлих трупів, які пр-ники використовували як укриття. 22.01.1655 р. укр. армія перейшла у наступ і, завдавши пол.-тат. в-ськам значних втрат, змусила їх відступити з Правобережної України за р. Буг.

О Х О Т Н И Ц Ь К І полки— наймані військ, підрозділи у Лівобережній Україні, створені гетьманським урядом на поч. 70-х pp. 17 ст. Поділялися на піхот.( сердюцькі) та кіннотні( компанійські) полки. На відміну від осн. частини укр. в-ська— городових полків, де козаки безплатно, в обов’ язковому порядку відбували військ, службу і забезпечували себе за свій рахунок спорядженням, О. п. комплектувалися з добровольців(« охотників », тих, у кого є до цього охота,— звідси і назва) і одержували від гетьманського уряду платню, амуніцію, бойове спорядження, продовольство тощо. Використовувалися для придушення антидерж. виступів та соц. заворушень, несли прикорд. службу і охороняли гетьманську резиденцію. Із скасуванням царським урядом гетьманства( 1764) і збільшенням у Лівобережній Україні контингенту рос. регулярних в-ськ О. п. у кін. 70-х— на поч. 80-х pp. 18 ст. було ліквідовано.

О Х Р И М О В И Ч Василь( псевд. Кузьма, Пилип)( 1914— 54)— укр. військ, і політ, діяч, майор УПА. Н. у с. Дичкові Тернопільського повіту( за ін. даними, у Львові). Ще навчаючись у гімназії, вступив до О У Н. Активно виступав проти пол. окупаційного режиму в Зах. Україні, за що кілька разів заарештовувався. У 1934— 36 pp. О. був ув’ язнений у Березі Картузькій. Після виходу з концтабору продовжував боротьбу проти пол., а згодом і більшовицької влади в Галичині. В 1941 р. О. очолив обласний провід О У Н на Тернопільщині. Під час нім. окупації брав участь у русі, опору, став одним з співзасновників УПА, в 1943 р.— крайовий провідник О У Н на З У З, член Проводу О У Н. Активний член комітету по створенню Укр. головної визв. ради, пізніше— член УГВР. З 1946 р. перебував у еміграції, підтримував тісні контакти з націоналістичним рухом на батьківщині. У 1946— 51 pp. член закорд. представництва УГВР, член закорд. частин О У Н( до 1948). В 1951 р.( за ін. даними— у 1953) О. повернувся в Україну для координації дій підпілля О У Н— УПА. Заарештований органами безпеки в трав. 1954 р. Засуджений Київ, військ, трибуналом до розстрілу.