Енциклопедичний довідник 315
боці коронного гетьмана С. Жолкевського. Неодноразово очолював козацькі походи проти тур.-тат. можновладців.
О Л Е Г( Р. н. невід.- 912— за Лаврентіїв. літописом; 922— за Новгород. першим літописом)— київ, князь. Походив із норманів. З 879 р. князював у Новгороді, де, за літописними даними, після смерті Рюрика був вихователем і правителем при малолітньому Ігорі. У 882 р. О. разом із великою дружиною оволодів Смоленськом та Любичем, а тоді, вбивши київ, князів Аскольда і Діра, захопив і Київ. У 883— 885 pp. О. підкорив древлян, сіверян, радимичів та ін. слов’ ян, племена. Успішно воював проти хозарів. У 911 р. здійснив вдалий похід проти Візантії. Взяв у візант. імператора велику контрибуцію( 48 тис. гривнів золота) і уклав 2.09.911 р. вигідний для Русі торг, та політ, договір з Візант. імперією. Цей договір складався з 15 статей і передбачав встановлення дружніх зв’ язків між обома державами та безмитну торгівлю з Візантією; руські купці мали право жити у передмісті Константинополя( біля церкви св. Мами) протягом 6 місяців; виходити до міста групами не більше 50 чол., без зброї і в супроводі візант. чиновників; русичі отримували право служити в імператорському в-ську; визначався порядок викупу полонених та ін.
О Л Е Г С В Я Т О С Л А В И Ч( сер. 11 ст.— 1115)— князь володимиро-волин.( 1076, за ін. даними— 1073— 76), тмутаракан.( 1083— 94), черніг.( 1094— 96), новгород-сівер.( 1097— 1115). Внук Ярослава Мудрого, син великого князя київ. Святослава Ярославича. З 1076 р.( за ін. даними— з 1073) правив у Володимирі- Волинському. У 1076 р. здійснив разом із Володимиром Мономахом успішний похід у Чехію. Після смерті батька( 1076) був вигнаний з Володимира-Волинського князем Ізяславом Ярославичем. У 1078 р. втік у Тмутаракань і з допомогою половців здобув Чернігів. Незабаром зазнав поразки у битві на Нежатиній Ниві( жовт. 1078) від князів Ізяслава і Всеволода Ярославичів. У 1079 р. О. С. був по-зрадницьки схоплений половцями і виданий Візантії( візант. урядом засланий на о. Родос, де провів 4 роки). В 1083 р. повернувся і зайняв тмутаракан. престол. У 1094 р. за підтримки половців здобув Черніг. князівство( за деякими даними, Володимир М о номах добровільно віддав йому у володіння Чернігів). Вів тривалу боротьбу з великим князем київ. Святополком Ізяславичем, Володимиром Мономахом та його синами Ізяславом і Мстиславом. Згодом за рішенням Любецького з’ їзду 1097 р. отримав у володіння Новгород-Сівер. князівство. В 1107 і 1113 pp. брав участь у походах на половців. Помер 1.08.1115 р. Похований у Спаському соборі в Чернігові. З а укладення союзу з половцями та розпалювання князівських міжусобиць автор « Слова о полку Ігоревім » назвав О. С. Гориславичем.
О Л Е К С А Н Д Р І( 1777— 1825)— рос. імператор( 1801— 25), старший син Павла І. Займав престол після вбивства свого батька Павла І( в результаті двірцевого перевороту). В перші роки правління, побоюючись революційних виступів і частково під впливом своїх радників, серед яких були і українці( В. Кочубей, М. Сперанський, В. Каразін), провів ряд ліберальних реформ( указ 1803 про вільних хліборобів, указ