Енциклопедичний довідник 297
У 1924 р. заарештований пол. адміністрацією і засуджений на 5 років. У 1928 р. звільнений. З 1934 р. член Сеньйорату УВО. У 1938 р. після вбивства Є. Коновальця став головою Проводу укр. націоналістів. В’ язень нім. концтаборів. Ініціатор і голова фундації для вшанування пам ' яті Є. Коновальця. З 1945 р. жив переважно в Люксембурзі, де йпохований.
___ ••
М ІСТ А-ГЕРОІ— міста в колишньому С Р С Р, які прославилися в роки Великої Вітчизняної війни 1941— 45 pp. Серед них в Україні Одеса, Севастополь, Київ, Керч.
М ІХ Н О В С Ь К И И Микола Іванович( 1873— 1924)— політ, і громадський діяч, юрист. Н. у с. Турівка на Київщині. Один із зачинателів самостійницького руху в Україні. Лідер політ, організації « Братство тарасівців ». Один із засновників РУП, очолював УНП. Редактор багатьох революційних видань. У 1914 р. мобілізований до царської армії, підпоручик. У 1917 р. працював у Київ, військ, суді. Один з організаторів і голова т-ва « Укр. військ, клуб ім. гетьмана Полуботка ». Член УГВК, УЦР. Ініціатор та керівник сформування 1-го укр. полку ім. Б. Хмельницького. Ініціатор повстання полуботківців 18.07.1917 p., що мало на меті проголошення незалежності України. Після невдачі повстання відправлений на Рум. ф-нт. Відстоював ідею необхідності створення регулярного укр. в-ська. У 1918 р. підтримав гетьмана П. Скоропадського. У 1919 р. заарештований більшовиками, згодом виїхав на Кубань. Працював у народній освіті, кооперації. У 1924 р. повернувся до Києва. Покінчив життя самогубством.
М ІЧ М А Н( від англ. midshipman)— військ, звання( чин) у ряді В М Ф( BMC). У рос. флоті в 1713— 32 і 1751— 58 pp. унтер-офіцер, звання, у 1732— 51 і 1758— 1917 pp. перший офіцер, чин, що відповідав чину поручика армії. В укр. BMC звання мічмана збережено. Звання мічмана носять курсанти старшого курсу військ.-мор. коледжу у Великобританії і військ.-мор. академії в С Ш А.
М ІШ Е Н Ь( від тур. nisan— знак)— штучна позначка при тренуваннях і на змаганнях у стрільбі на полігонах, стрільбищах, на морі йу тирах. Мішені є нерухомі, що з’ являються, що рухаються; поділяються також на наземні, повітр., мор., спорт., балістичні та ін.
М О Б ІЛ ІЗА Ц ІЙ Н А П ІД ГОТОВК А— комплекс організаційних, політ., екон., фін., соц., правових і спец, заходів, які здійснюються у мирний час з метою підготовки органів держ. влади, ін. держ. органів, органів місцевого самоврядування, З С України, ін. військ, формувань( утворених відповідно до законів України), органів і сил Цив. оборони України, галузей нац. економіки, підприємств, установ і організацій до своєчасного та організованого проведення мобілізації і задоволення потреб оборони держави в особливий період. Регулюється Законом України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію »( 1993, зі змін, і доп. від 13.05.1999). Принципи М. п. та мобілізації в Україні: плановість; комплектність і погодженість; персональна самовідповідальність за виконання заходів щодо М. п. та мобілізації; додержання прав підприємств, установ, організацій і громадян; територіальність, гарантована дос