МЕНШИКОВ Олександр Данилович( 1673— 1729)— рос. держ. і військ, діяч, генералісимус( 1727). Учасник Азов, походів 1695— 96 pp. і воєначальник у Півн. війні 1700— 21 pp.
МЕРЕЦКОВ Кирило Опанасович( 1897— 1968)— маршал Рад. Союзу( 1944), Герой Рад. Союзу( 1940). Учасник громадянської війни в Іспанії( 1936— 37). У рад.-фінлянд. війну командувач армії. Із серп. 1940 р. начальник Ген. штабу, із січ. 1941 р. заступник наркома оборони СРСР. У Велику Вітчизняну війну командувач в-ськ ряду армій і ф-нтів.
МИРНЕ( ЦИВІЛЬНЕ) НАСЕЛЕННЯ— частина людей, що перебуває у зоні збройного конфлікту, не належить до збройних сил і не бере участі у « спонтанних масових виступах ». М.( ц.) с. не може бути об’ єктом нападу.
МИРНЕ СПІВІСНУВАННЯ— тип відносин між державами з різним сусп.
МИРОТВОРЧИЙ к о н т и н г е н т— військ, підрозділи країни, визначеної рішенням О О Н, які оснащені відповідним озброєнням і військ, технікою, що
МИРОТВОРЧИЙ ПЕРСОНАЛ— окремі військовослужбовці та працівники військ, формувань, держ. органів і установ, які направляються країною для участі в міжнар. миротворчих операціях, але не входять до складу миротворчого
МИРОТВОРЧІ НАВЧАННЯ— найбільш ефективна форма підготовки миротворчого контингенту та налагодження взаємодії миротворчих сил.
МИРОТВОРЧІ си л и— сукупність миротворчих контингентів країн, визначених рішенням О О Н, призначена для проведення міжнар. миротворчої операції того чи ін. виду.
МИРОТВОРЧІСТЬ— 1) зовнішньополіт. ініціативи окремих держав з підтримання та укріплення міжнар. миру і безпеки; 2) діяльність О О Н та регіональних міжнар. організацій з підтримання або встановлення міжнар. миру, їх зусилля для відвернення та припинення збройного протиборства.
Енциклопедичний довідник 289
в-ська просунулися на 50— 320 км і, вийшовши до Дніпра та крим. перешийків, створили умови для визволення Криму і пд Правобережної України.
МЕНШИКОВ Олександр Данилович( 1673— 1729)— рос. держ. і військ, діяч, генералісимус( 1727). Учасник Азов, походів 1695— 96 pp. і воєначальник у Півн. війні 1700— 21 pp.
М Е Н Ш И К О В Олександр Сергійович( 1787— 1869)— ясновельможний князь, адмірал( 1833), почесний член Петербурзької АН( 1831) і Рос. академії( 1835). Правнук О. Д. Меншикова. З 1827 р. начальник Мор. штабу і член Комітету міністрів. У Крим, війну 1853— 56 pp. головнокомандувач сухопут. і мор. сил у Криму. За невдачі у війні зміщений з посади.
МЕРЕЦКОВ Кирило Опанасович( 1897— 1968)— маршал Рад. Союзу( 1944), Герой Рад. Союзу( 1940). Учасник громадянської війни в Іспанії( 1936— 37). У рад.-фінлянд. війну командувач армії. Із серп. 1940 р. начальник Ген. штабу, із січ. 1941 р. заступник наркома оборони СРСР. У Велику Вітчизняну війну командувач в-ськ ряду армій і ф-нтів.
МИРНЕ( ЦИВІЛЬНЕ) НАСЕЛЕННЯ— частина людей, що перебуває у зоні збройного конфлікту, не належить до збройних сил і не бере участі у « спонтанних масових виступах ». М.( ц.) с. не може бути об’ єктом нападу.
МИРНЕ СПІВІСНУВАННЯ— тип відносин між державами з різним сусп.
ладом, що передбачає відмову від застосування військ, сили як засобу вирішення спірних питань, суворе дотримання суверенітету, рівноправності, терит. недоторканності, невтручання у внутр. справи ін. держав, розвиток між ними екон., культ, та військ.-техн. співробітництва на основі певної рівності та взаємної користі.
МИРОТВОРЧИЙ к о н т и н г е н т— військ, підрозділи країни, визначеної рішенням О О Н, які оснащені відповідним озброєнням і військ, технікою, що
беруть участь у міжнар. миротворчій операції.
МИРОТВОРЧИЙ ПЕРСОНАЛ— окремі військовослужбовці та працівники військ, формувань, держ. органів і установ, які направляються країною для участі в міжнар. миротворчих операціях, але не входять до складу миротворчого
контингенту.
МИРОТВОРЧІ НАВЧАННЯ— найбільш ефективна форма підготовки миротворчого контингенту та налагодження взаємодії миротворчих сил.
МИРОТВОРЧІ си л и— сукупність миротворчих контингентів країн, визначених рішенням О О Н, призначена для проведення міжнар. миротворчої операції того чи ін. виду.
МИРОТВОРЧІСТЬ— 1) зовнішньополіт. ініціативи окремих держав з підтримання та укріплення міжнар. миру і безпеки; 2) діяльність О О Н та регіональних міжнар. організацій з підтримання або встановлення міжнар. миру, їх зусилля для відвернення та припинення збройного протиборства.