286 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
М А Т РО С( нідерл. matroos)— військ, звання у В М Ф( BMC); відповідає званню рядового( солдата) в ін. видах збройних сил. У торг, флоті матрос— службовець у складі суднової команди.
М А Т РО СО В Олександр Матвійович( 1924— 43)— Герой Рад. Союзу( 1943, посмертно), рядовий гвард. стрілец. полку. Н. у м. Катеринославі( тепер Дніпропетровськ). 23.02.1943 р. у бою за с. Чорнушки( Псковська обл., Р Ф) закрив тілом амбразуру кулеметного дзоту гітлерівців, що перешкоджав просуванню підрозділу.
М АТЧАК Михайло( 1895— 1958)— громадський і політ, діяч, публіцист, видавець. З 1914 р. хорунжий Легіону УСС. У берез.— квіт. 1918 р. помічник начальника штабу 1-го полку січових стрільців. У жовт. 1918— груд. 1919 р.— ад’ ютант полковника Є. Коновальця, персональний референт при штабі Корпусу січових стрільців, голова інспекторського відділу штабу Корпусу січових стрільців, член Стрілец. ради. Один із засновників УВО. У 1921 р. один з обвинувачених у процесі про замах на Ю. Пілсудського. У 1928— ЗО pp. член Головного секретаріату УСРП і посол до пол. сейму від УСРП. У 1941— 45 pp. член управи спілки Укр. видавництва. Автор публікації « Початки Січових стрільців »( 1936). У 1947 р. заарештований у Відні, помер на засланні в Потьмі.
М А Х Н О Нестор Іванович( 1888— 1934)— укр. повстанський отаман, один з лідерів анархістського руху в Україні. Н. у с. Гуляй-Поле Катериносл. губернії( тепер Запорізька обл.). Деякий час навчався у гуляйпільській початковій школі. В 1906 р. став членом анархістської організації « Спілка бідних хліборобів », що діяла на Катеринославщині. В 1906— 08 pp. М. за участь в експропріаційних акціях кілька разів заарештовувався поліцією. У берез. 1910 р. Одес. військ.-окружний суд засудив М. до смертної кари, яка незабаром була замінена довічною каторгою. У 1911— 17 pp. М. ув’ язнений у Бутирській тюрмі в Москві. Після Лютневої революції 1917 р. у Росії М. повернувся на Катеринославщину, де розгорнув активну діяльність як політик і військ, діяч. Став одним з ініціаторів заснування Сел. спілки, очолював місцеву раду робітничих і сел. депутатів та профспілку деревообробників та металістів. Створена М. місцева адміністрація провела розподіл маєтностей великих землевласників серед селянства, примусила місцевих підприємців значно підняти заробітну плату робітникам. У кін. 1917— на поч. 1918 p. М. сформував « сел. вільні батальйони », які розпочали боротьбу проти козачих частин з Півд.-Зах. і Рум. ф-нтів, які намагалися через територію України пробитись на Дон і приєднатись до в-ськ генерала О. Каледіна. Наступ у берез. 1918 р. нім.-австр. в-ськ( після укладення Брест-Литовського миру 1918 р.) примусив М. виїхати з України. Деякий час перебував у Таганрозі, Ростові-на-Дону, Царицині, Астрахані, Саратові і Москві. Влітку 1918 p. М. знову повернувся в Україну, де, організувавши невеликий повстанський загін, розпочав боротьбу проти влади гетьмана П. Скоропадського. В сер. груд. 1918 р. уклав угоду з керівництвом Директорії У Н Р, яка виявилася нетривалою. В груд. 1918 р. загони М. перейшли на бік більшовиків і захопили разом