282 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
шабель і боєприпасів. У серп, загін М. зазнав поразки в бою з царським каральним в-ськом. Було заарештовано понад 50 повстанців, але М. пощастило втекти. Подальша доля невідома.
М А К А РЕН К О Андрій( 1885— 1963)— громадський, політ, і держ. діяч. Родом з Полтавщини. Служив в управлінні Півд.-Зах. залізниць у Києві. У 1917 р. один з організаторів та голова Всеукр. спілки залізничників. У 1918 р. директор департаменту міністерства шляхів Укр. держави. Один зі співорганізаторів повстання проти гетьмана П. Скоропадського. Член Директорії УНР. З 1919 р. в еміграції в Австрії, Чехословаччині, СШ А.
М А К А РОВ Степан Осипович( 1848— 1904)— флотоводець, океанограф, віце-адмірал( 1896). Н. у Миколаєві в сім ' ї офіцера. Керівник 2 навколосвітніх плавань( у 1886— 89 на « Витязі » і 1894— 96). Висунув ідею і керував будівництвом криголама « Єрмак », на якому здійснив арктичні плавання в 1899 і 1901 pp. Розробив тактику броненосного флоту. Досліджував проблеми непотоплюваності й живучості кораблів. На поч. рос.-япон. війни командував Тихоокеанською ескадрою в Порт-Артурі. Загинув на броненосці « Петропавловськ », що підірвався на міні.
М А К УХ Василь( 1921— 68)— укр. правозахисник. Н. у Карові Сокальського р-ну Львів, обл. З 1944 р. перебував в УПА, служив у військ, розвідці. В лют. 1946 р. під час одного з боїв був поранений і схоплений НКВС. Незабаром засуджений до 10 років концтаборів і 5 років заслання. Після звільнення вимушений оселитися в Дніпропетровську. Брав участь в укр. правозахисному русі 1960-х pp. 5.11.1968 p. М. на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України і політики русифікації та агресії С Р С Р проти Чехословаччини здійснив акт самоспалення на Хрещатику в Києві.
М АЛ( р. н. невід.— 946; за ін. даними, 947)— князь древлян. Очолив Древлянське повстання 945 р. За повідомленням « Повісті минулих літ » древляни після вбивства князя Ігоря запропонували княгині Ользі вийти заміж за М. Під час придушення повстання древлян в-ськами княгині Ольги та взяття Іскоростеня М. загинув.
М А Л А Ш ЕВИ Ч Іван Олексійович( р. н. невід.— 1737)— кошовий отаман у 1714— 37 pp. Олешківської Січі і Нової Січі. Виступав за повернення запорожців з території Крим, ханства на Запорожжя. У берез. 1734 р. запорожці повернулись під гетьманську владу і заснували Нову Січ на р. Підпільна. Під час переговорів з рос. урядом про умови повернення М. рішуче відстоював військ.-політ. та терит. права Запорожжя. Помер під час походу запорожців на Очаків.
М А Л И Н О ВСЬК И И Родіон Якович( 1898— 1967)— маршал Рад. Союзу( 1944), двічі Герой Рад. Союзу( 1945, 1958). Н. у м. Одесі в сім’ ї робітника. У Велику Вітчизняну війну командувач в-ськ ряду армій, Півд., Півд.-Зах., 3-го і 2-го Укр. ф-нтів. Улітку 1945 р. командувач в-ськ Забайкал. ф-нту при розгромі япон. Квантунської армії. У 1947— 56 pp. головнокомандувач в-ськ Далекого Сходу і командувач в-ськ. Далекосх. військ, округу. У 1956— 57 pp. головнокомандувач Сухопут. військ. З 1957 р. міністр оборони С РС Р.