Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Seite 284

Енциклопедичний довідник 281
і перший голова виконкому Укр. нац. ради. Автор численних фундаментальних досліджень з історії Укр. революції та громадянської війни, а також спогадів.
М А З Е П И Н С Ь К И Й М ІЛ ІТ А Р Н И Й К У РС— перша укр. таємна напіввійськ. організація. Виникла в 1912 р. у Львові. Видавала підручники з військ, питань укр. мовою. Провідними членами М. м. к. були І. Чмола, В. Кучабський,
Ф. Черник та ін. н
U
М А ІВ С ЬК И И Дмитро( псевд. Майченко, Тарас, Косар, П. Дума та ін.)
( 1914— 45)— укр. військ, і політ, діяч. Н. у с. Реклинець Жовківського повіту на Львівщині. Навчався в Сокальській гімназії. З юнацьких літ брав участь у нац.-визв. боротьбі проти пол. окупаційного режиму в Зах. Україні. Член ОУН. Напередодні Другої світової війни 1939— 45 pp. очолював повітовий провід ОУН Жовківщини, пізніше обласний провідник ОУН на Холмщині( 1939— 40). На поч. рад.-нім. війни 1941— 45 pp. М. було призначено референтом Крайового проводу ОУН на ЗУ З, осн. завданням якого була координація дійПохідних груп ОУН. У 1941— 42 pp.— заступник крайового провідника ОУН у Києві, в 1942— 45 pp. член Проводу ОУН. У 1941— 43 pp. М. займався пропагандистською роботою в різних регіонах України, редагував підпільні видання « Ідея і Чин »( 1942, 1944— 45), « За самостійність України », « Молода Україна ». 13.05.1943 p. М. разом з Р. Шухевичем і 3. Матлою увійшов до Бюро Проводу ОУН, обраний заступником голови Бюро. Був одним з ініціаторів створення А Б Н та УГВР. Восени 1945 p. М. разом з генералом Д. Грицаєм отримав від УГВР та командування УПА доручення зустрітися з членами Бюро Проводу( С. Бандерою, Я. Стецьком та ін.), які перебували за кордоном, для узгодження дійвсіх частин руху опору. В груд. 1945 р. при переході чесько-нім. кордону М. разом з Д. Грицаєм потрапили у засідку чеської поліції. Під час короткої сутички М. застрелився, а Д. Грицай був схоплений і згодом страчений у Празькій тюрмі( за ін. даними, покінчив життя самогубством). м а й н о в і й с ь к о в е— держ. майно, закріплене за військ, частинами, закладами, установами та організаціями З С України. Відповідно до Закону України « Про правовий режим майна у ЗСУ »( 1999) до М. в. належать будинки, споруди, всі види озброєння, бойова та ін. техніка, боєприпаси, паливо-мастильні матеріали, продовольство, техн., аеродинамічне, шкіперське майно тощо.
М А Й О Р( від лат. major— великий, старший)— військ, офіцер, звання в збройних силах багатьох держав, у т. ч. України. Вперше чин майора з ' явився в 16 ст. в^ Іспанії і нім. державах.
М А И С Т РЕ Н К О Олексій( Лях, Олекса Ляшок)( р. н. і см. невід.)— запорозький козак, керівник загону гайдамаків під час народного повстання у Правобережній Україні 1750 р. На поч. трав, розгромив військ, табір пол. шляхти в Корсуні. Здійснив похід через Смілу, Таганчу, Ржищів, Ходорів і деякі ін. міста Київ, воєводства. По дорозі руйнував шляхетські маєтки, грабував орендарів. У Ржищівській фортеці очолювані ним гайдамаки захопили 2 гармати, мортиру, гаківницю, багато