Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 274

Енциклопедичний довідник
271
нападів на П оділля і західноукр. землі. Починався від верхів’їв р. Інгул (тепер
поблизу м. Вознесенська Миколаїв, обл.), перетинав Півд. Буг і йшов у зах. напрям­
ку на м. Бар (тепер Вінницька обл.). Біля Тернополя К. ш. з’єднувався з Чорним
шляхом.
К УЧУК -К АЙНАРД Ж ІЙСЬК ИЙ М И Р Н И Й Д О ГОВІР 1774 p.— уго­
да між урядами Росії й Туреччини про припинення війни (1768— 74), підписана
10.07 у с. Кучук-Кайнарджі (Болгарія). Передбачала поширення влади рос. імпера­
тора на південноукр. землі між Дніпром і Півд. Бугом, фортеці Кінбурн, Керч,
Єнікале та Азов, що забезпечило для Росії вільне мореплавство на Чорному морі. За
останньою також визнавався протекторат над Молдовою та Валахією, а Крим, хан­
ство стало незалежним від Туреччини.
К УЩ Віктор (1878— 1942) — укр. військ, діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.
Н. у Симферополі. Закінчив Одес. піхот. військ, школу, Академію Ген. штабу в Пе­
тербурзі. Учасник Першої світової війни 1914— 18 pp., полковник рос. армії. В укр.
збройних силах з 1917 р. — командир стрілецьких частин, булавний старшина
Запорозького корпусу. У 1918— 19 pp. на більшовицькому та денікінському ф-нтах.
З верес. 1920 р.— начальник операт. відділу генштабу Армії УНР. Після поразки
нац.-визв. змагань 1917— 21 pp. перебував у таборах інтернованих частин у Тарнові,
згодом у Каліші. Після ліквідації таборів у 1924 р. став співзасновником укр. станиці
в Каліші, членом і головою її управи. Був співорганізатором Укр. воєн.-іст. т-ва в
Польщі, головним редактором його друкованого органу — журналу «Табор» (вида­
вався 1923— 26 у Каліші, 1927— 39 у Варшаві). Автор великої кількості статей з
питань воєн, історії, стратегії, тактики суч. армій. Останні роки життя К.— член
головної управи Укр. центрального комітету. Помер і похований у Варшаві.
КУЯВІЯ (Куябія, Куяба) — держ. утворення у східнослов’ян. племен 8— 9 ст.
Згадується у працях араб, і перс, географів 9— 10 ст. поряд з Артанією (Оратаніею)
і Славією. Більшість істориків вважає К. політ, об’єднанням слов’ян, племен у При­
дніпров’ї, центром якого була Куяба (Київ).