Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 268

Енциклопедичний довідник
265
Кубань почали масово переселятися малоземельні селяни (переважно з Полт., Черніг.
та Воронезької губерній), у яких складалися антагоністичні стосунки з місцевим замож­
ним козацтвом. Під час революції 1905— 07 pp. вибухнуло збройне повстання Урупсь-
кого кінного полку і пластунських батальйонів. У боях Першої світової війни від К. к. в.
брали участь 37 кінних полків, 22 батальйони пластунів, 9 батарей, 36 окремих кінних
нумерних і 11 запасних сотень (загалом бл. 100 тис. чол.). Ліквідовано у 1920 р.
КУБІИОВИЧ Володимир (1900— 1985) — укр. громадсько-політ. діяч, географ
і демограф, дійсний член (з 1931) Наук, т-ва ім. Т. Шевченка (Н Т Ш ). Н. у
Новому Сончі (тепер Польща) в укр.-пол. родині. З 1918 р. навчався в Ягеллон. ун­
ті у Кракові (перервані війною студії продовжив у 1919— 23). Під час укр.-пол.
війни 1918— 19 pp. служив в артилерії УГА. Займався вивченням укр. етнічних
земель, що перебували у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії. У своїх дослід­
женнях послідовно відстоював геополіт. інтереси України, за що в 1939 р. був звільнений
з ун-ту. З 1940 р.— професор Укр. вільного ун-ту в Празі. Активний учасник укр.
нац.-визв. руху. В сер. квіт. 1940 р. очолив Укр. центральний комітет у Кракові,
який координував діяльність укр. громадсько-культ. організацій у Ген. губернії.
У квіт. 1943 р. став одним із ініціаторів створення і головою Військ, управи (ВУ)
у Львові, яка здійснювала організаційні заходи по формуванню першої Укр. дивізії
Укр. нац. армії (див. Д и в і з і я « Галичина ») . У 1944 p. К. звернувся із закли­
ком припинити укр.-пол. збройне протистояння. В роки Другої світової війни 1939—
45 pp. допоміг уникнути арешту гітлерівськими спецслужбами бл. 300 особам (в
більшості, євреям). З 1945 р. жив в еміграції у Німеччині і Франції, де займався, в
основному, науковою діяльністю. В 1947— 51 pp.— ген. секретар Н Т Ш за кордо­
ном, а з 1952 р.— голова Н Т Ш у Європі. Помер у Сарселі (Франція).
КУДРЯ Іван Данилович (1912— 42) — розвідник, капітан, Герой Рад. Союзу
(1965, посмертно). В органах держбезпеки з 1938 р. У Велику Вітчизняну війну
начальник розвід.-диверсійної групи в Києві. Страчений фашистами.
К У ЗН Е Ц О В Микола Герасимович (1904— 74) — адмірал Флоту Рад. Со­
юзу (1955), Герой Рад. Союзу (1945). У 1939— 46 pp.— нарком ВМ Ф . У 1948 р.
за сфабрикованим звинуваченням в передачі секретних документів союзникам під час
війни понижений у званні до контр-адмірала. Служив на командних посадах на
Тихоокеан. флоті. У 1951— 53 pp. військ.-морськ. міністр. У трав. 1953 р. відновле­
ний у званні адмірала Флоту Рад. Союзу. У 1953— 56 pp. головнокомандувач BMC —
1-й заступник міністра оборони С РСР. У 1956 р. знову понижений у званні до віце-
адмірала. У 1988 р. (посмертно) відновлений у званні адмірала Флоту Рад. Союзу.
Залишив свої спогади: «Напередодні» (1966), «На флотах бойова тривога» (1971),
«Курсом до перемоги» (1975).
К У ЗН Е Ц О В Микола Іванович (1911— 44) — розвідник, Герой Рад. Союзу
(1944, посмертно). Видаючи себе за нім. офіцера в м. Рівне, добував цінну інформа­
цію. Знищив і полонив декількох нім. генералів. Загинув у бою 9.03.1944 р.
у с. Боратин Бродовського р-ну Львів, обл.