234 Історія війн I збройних конфліктів в Україні:
КОДАК— фортеця на правому березі Дніпра напроти Кодацького порогу. Збудована пол. урядом у лип. 1635 р. з метою ізолювати Запорожжя від України і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ. К. будувався під керівництвом фр. інженера Г.-Л. де Боплана. Залога К. складалася з 200 нім. найманців-драгунів на чолі з фр. офіцером Ж. Маріоном. У серп. 1635 р. запорожці під проводом гетьмана І. Сулими зруйнували К. У 1639 p. К. був відбудований і залога збільшена до 600 найманців. Восени 1648 p. К. за наказом Б. Хмельницького було захоплено козацьким загоном під командуванням полковника М. Нестеренка і перетворено на опорний пункт укр. армії. За гетьмана І. Мазепи К. був сторожовим постом. У 1711 р. за умовами Прутського мирного договору К. разом з ін. фортецями на пд України був зруйнований. У 1734— 75 К.— козацька слобода, центр Кодацької паланки. У кін. 18 ст. К. перейменовано на с. Старі Кодаки( тепер у межах м. Дніпропетровська). Руїни К. збереглися до наших днів.
К ОД ЕКС Ч Е С Т І О Ф ІЦ Е Р А З Б Р О Й Н И Х С И Л У К РА ЇН И— сукупність морально-етичних норм, які ґрунтуються на ціннісних орієнтаціях, ідеалах, світогляді офіцера і регламентують його взаємини із суспільним оточенням, службову та громадянську активність. Нині діючий К. ч. о. 3. С. У. розроблений за ініціативою Зборів офіцерів З С України 13.07.1999 р. і затверджений міністром оборони України 31.12.1999 р. Його основу становлять вимоги Конституції України, військ, присяги, військ, статутів, моральні традиції укр. в-ська, базові міжнар. гуманітарні стандарти. Своїм змістом К. ч. о. 3. С. У. орієнтований на утвердження та захист честі йгідності кожного офіцера, підвищення авторитету офіцер, корпусу, зростання престижу професії офіцера і З С України у суспільстві в цілому.
К О Ж А Н О В Іван Кузьмич( 1897— 38)— воєначальник, флагман флоту 2-го ранґу( 1935). У 1921 р. член Революційної військ, ради( РВС) Чорномор, флоту. У 1922— 24 pp.— начальник Мор. сил Тихого океану, у 1931— 37 pp.— командувач Чорномор. флоту. Репресований; реабілітований посмертно.
КОЖ ЕДУБ Іван Микитович( 1920— 91)— рад. льотчик-винищувач, маршал авіації( 1985), тричі Герой Рад. Союзу( 1944— двічі; 1945). У Велику Вітчизняну війну— у винищувальній авіації, на ф-нті з 1943 p.: командир ескадрильї, заступник командира полку, здійснив 330 бойових вильотів, 120 повітр. боїв; збив 62 нім. літаки. Після війни— на керівній роботі у ВПС.
К О ЗА К Іван( 1891— 1978)— укр. військ, і громадський діяч, сотник УГА. Н. у Галичині. Під час Першої світової війни 1914— 18 pp. був мобілізований в австр. армію. В 1918— 19 pp. К.— організатор і командант польової жандармерії УГА. В лют. 1920 p. К., перебуваючи у складі УГА, приєднався до Червоної армії і деякий час служив у Червоній УГА. На поч. квіт. 1920 p. К. на чолі запасного куреня разом з кінним полком ЧУГА( командир К. Шепарович) першими у повному бойовому складі перейшли на бік Армії УН Р. Командував Херсон, дивізією, зго