222 Історія війн І збройних конфліктів в Україні:
5— 6( 18— 19) * 07 Л 917 р. командував військ, підрозділами, що брали участь у ліквідації виступу полуботківців 1917 р. У кін. жовт. 1917 р. К. очолив Перший укр. полк охорони революції, сформований з делегатів Третього Всеукр. військ, з ' їзду. Полк 29— 31.10( 10— 13.11). 1917 р. розбив військ, загони штабу Київ, військ, округу, що підтримував повалений Тимчасовий уряд, і придушив заколот більшовиків у місті. З кін. листоп. 1917 p. К. командував Першою сердюцькою дивізією, а в груд. 1917 р.— в-ськами на укр. ф-нті. У 1918— 19 pp.— інспектор піхоти Армії УНР. Подальша доля невідома.
КАПРАЛ( від фр. сарогаї)— військ, звання молодшого командного складу в деяких іноземних арміях. У рос. армії звання К. існувало в 17— кін. 18 ст.
К А П ТЕН А РМ УС( від фр. capitaine d ' armes)— посадова особа в роті( батареї, ескадроні), що відповідає за облік і збереження зброї і майна; у Росії— з кін. 17 ст. до 1917 p., у Рад. армії— з 1918 р. до кін. 50-х pp.
К А П УД А Н-ПА Ш А— вищий чин на флоті в султанській Туреччині— головнокомандувач флоту.
К АПУСТА Лаврін( р. н. і см. невід.)— укр. військ.-політ. діяч часів Хмельниччини, дипломат. У 40-х pp. 17 ст. перебував на Запорожжі. У квіт. 1648 р. брав участь у повстанні реєстрових козаків у Кам’ яному Затоні, разом з якими приєднався до укр. армії під проводом гетьмана Б. Хмельницького. З 1648 р.— полковник гадяцький. Учасник Жовтоводської, Корсунської, Пилявецької битв 1648 р. У листоп. 1648 р. за наказом Б. Хмельницького здійснив похід на Городок і Перемишль. У лют. 1649 р. призначений Б. Хмельницьким суботівським отаманом. Очолював укр. розвідку під час Нац.-визв. війни укр. народу сер. 17 ст. Брав участь у розслідуванні справ про шпигунство на користь Польщі дружини Б. Хмельницького М. Чаплинської( страчена за наказом Б. Хмельницького), про підготовку змови проти гетьмана полковником М. Федоровичем і організацію пол. шпигуном Я. Смяровським замаху на Б. Хмельницького та ін. Виконував деякі дипломатичні доручення, зокрема в 1653 р. двічі їздив з листом від гетьмана до Москви, де брав участь у Земському соборі( 25.05.1653), мав зустріч з царем Олексієм Михайловичем( 4.10.1653). У квіт. 1655 р. і в берез. 1657 р. очолював укр. посольство до Туреччини. Подальша доля невідома.
К АП УСТЯНСЬКИИ Микола Олександрович( 1879— 1969)— міністр військ, справ укр. уряду в екзилі( 1948— 57), генерал-полковник. Н. 1.02.1879 р. у с. Чумаки на Катеринославщині. Закінчив Катериносл. духовну семінарію, військ, училище( 1904), Миколаїв, академію Ген. штабу( 1912). Брав участь в рос.-япон. війні 1904— 05 pp. Відзначений військ, орденами. Під час Першої світової війни— на командних і штабних посадах. Був одним із ініціаторів формування укр. частин у рос. армії. У серп. 1917 р.— начальник штабу 1-ї стрілец. дивізії 1-го укр. корпусу під командуванням генерал-лейтенанта П. Скоропадського. У груд. 1917 р. керував заходами з ліквідації збільшовиченого керівництва 2-го гвард. корпусу, проводив демобілізацію