Енциклопедичний довідник 217
би з Мешко III Старим зайняв краків. престол. У 1180 р. на Ленчицькому з’ їзді надав ряд привілеїв світській знаті. Будучи васалом нім. імператора Фрідріха І Барбароси, за його наказом у 1189 р. допомагав галицькому князю Володимиру Ярославичу і повсталим галичанам звільнити Галич від угор. в-ськ короля Бели III( див. Галицьке повстання 1189 p.). Дочка К. II С. була одружена з великим князем київ. Всеволодом Святославичем Черемним.
К А ЗИ М И Р III ВЕЛ И К И Й( Kazimierz III Wielki)( 1310— 70)— король Польщі( 1333— 70). Син Владислава І Локетка, останній представник династії П’ ястів. Був одружений з дочкою великого князя лит. Гедиміна Анною( Альдоною). Проводив політику зміцнення королівської влади і централізації країни. У 1337— 46 pp. провів грошову реформу. У 1346— 47 pp. видав Вісліцький і Пьотркувський статути, що стали першими повними записами пол. звичаєвого права, в яких законодавчо закріплювалось існування станової монархії у Польщі. Протягом 40-х pp. 14 ст. К. III В. за підтримкою Польщі і Чехії вів загарбницьку політику проти Галицько- Волин. держави. У 1340 p. К. III В., попередньо уклавши військ, союз( 1339) з угор. королем Людовіком І Великим, розпочав агресію проти Галицько-Волин. князівства, але зазнав поразки. Після смерті у 1349 р. глави боярського уряду Д. Дедька захопив Галичину, а трохи раніше— Сяноцьку землю. У 1350 p. К. III В. уклав угоду зі своїм небіжем Людовіком І Великим про перехід після його смерті пол. земель, Галичини, Холм. і Белзької земель під владу Угорщини. За К. III В. у 1351— 52 pp. тривала війна між Польщею і Литвою за Галицько-Волин. землю, а в 1352— 66 pp. Пол. держава воювала проти волин. князя Любарта. У 1366 р. підписав договір з Великим князівством Лит., за умовами якого до Польщі відійшла Зах. Волинь з Холмом і Белзом. Розпочав процес пол. і нім. колонізації укр. земель. У 1370 р. за підтримкою К. III В. було відновлено православну Галицьку митрополію і висвячено на митрополита єпископа Антонія( 1370— 91 або 1392). Вів невдалу війну проти Тевтон, ордену, яка завершилась укладенням Калішського трактату 1343 p., за умовами якого Польща втратила Сх. Помор’ я. У 1343 р. приєднав до Польщі Куявію. Заснував Краків, ун-т( 1364). Після смерті К. III В. владу у його володіннях успадкував Людовік Угорський.
К А ЗИМИ Р IV ЯГЕЛЛОН ЧИК( Kazimierz IV Jagiellonczyk)( 1427— 92)— Великий князь Лит.( з 1440) і король Польщі( з 1447). Н. у м. Кракові. Син Ягайла і укр. княжни Марії Гольшанської. В 1447 p. К. IV Я., намагаючись зміцнити королівську владу шляхом послаблення політ, ролі магнатів, видав загальноземськийпривілей, якийзначно розширював права шляхти, у т. ч. укр.( Нешавські статути 1454). Проводив політику остаточної ліквідації залишків автономії укр. земель. У 1452 р. скасував Волин., а в 1470 р.( фактично— 1471)— Київ, князівство і перетворив їх на лит. провінції. За правління К. IV Я. зусиллями київ, князя Семена Олельковича( див. Олелькович і) та митрополита Г ригорія II Болгариновича був здійснений остаточний поділ Київ, митрополії на Київ,( з осередком у Києві;