210
210
1
ІВА Н ПІДКОВА( р. н. невід— 1578)— козацький отаман, молд. володар( 1577— 78). Тривалий час жив на Запорожжі, брав участь у козацьких походах. На поч. листоп. 1577 p. І. П., назвавши себе братом Івана Води Лютого, при підтримці козацького загону на чолі з гетьманом Я. Шахом, почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молд. володаря Петра Мірчича Кривого. Козацьке в-сько розгромило загони П. Мірчича і 31.11.1577 р. звільнило Ясси. І. П. був проголошений молд. володарем, а Я. Шах з козацьким загоном повернувся на Січ. У 1578 р. велике тур. в-сько за наказом султана Мурада III розпочало наступ на Молдову. Під натиском переважаючих ворожих сил козаки під керівництвом І. П. змушені були відступити в Україну. У Немирові( за ін. даними— Кам’ янці-Подільському) І. П. був позрадницьки схоплений пол. жовнірами за наказом брацл. воєводи Я. Збаразького і відправлений до Варшави. За рішенням пол. сейму 16.06.1578 p. І. П. було страчено у Львові. Тіло І. П. козаки викрали і перевезли до Канева, де поховали у місцевому монастирі. Героїчній боротьбі І. П. присвятив свою поему « Іван Підкова » Т. Шевченко.
ІГО Р( р. Н. невід.— 945)— великий князь київ.( 912— 45). І., будучи, за повідомленням літопису, нащадком Рюрика( сином або онуком), став фактичним засновником династії Рюриковичів. Продовжував політику свого попередника князя Олега, спрямовану на зміцнення Київ, держави. Підкорив племена древлян, уличів та ін., які відокремилися від Києва на поч. його князювання. Уклав угоду з печенігами, які у 915 і 920 pp. здійснили свої перші напади на Русь. У 941 p. І. здійснив похід проти Візантії, під час якого київ, флот був знищений за допомогою т. зв. гр. вогню. У 944 р. відбувся 2-й похід І. на Візант. імперію, який завершився укладенням у 945 р. договору між Київ, державою і Візантією. За умовами договору київ, князь зобов’ язувався не нападати на володіння Візантії у Криму; не утримувати військ, гарнізонів у гирлі Дніпра: Київ, держава і Візант. імперія зобов’ язувалися надавати одна одній у випадку потреби воєн, допомогу; обумовлювалися правила торгівлі і обміну посольствами( посли повинні були мати золоті печатки, а купці— срібні; спец, князівські грамоти мали повідомляти прибуття кораблів з Києва тощо) та ін. В 913 і 943 pp. І. здійснив 2 походи на Кавказ, які дозволили київ, купцям торгувати на Сході. Загинув під час повстання древлян 945 р.