Енциклопедичний ДО В ІДН И К 193
Є С Ь К О В И Ч Михайло( Мисько, Черкашенин)( 16 ст.)— козацький отаман. В 50-х pp. 16 ст. перебував на Запорожжі. В берез. 1556 р. разом із отаманом Млинським за наказом гетьмана Д. Вишневецького очолив козацький загін( 300 чол.), який здійснив спільно з моск. в-ськом на чолі з дяком М. Ржевським похід на тур.- тат. фортеці Іслам-Кермен, Очаків і Волам-Кермен. Після відступу моск. загонів організував мор. похід Азов, морем на Керч, а потім— у крим. володіння ширинських беїв. У 1557 р. за дорученням Д. Вишневецького їздив до пол. короля Сигізмунда II Августа і до моск. царя Івана IV Васильовича.
Є Ф Р Е Й Т О Р( від нім. Gefreiter)( у суч. Україні— старший солдат)— військ, звання( наступне за рядовим). Присвоюється найкращим солдатам. З’ явилося в Німеччині з поч. 17 ст.
Є Ф Р Е М О В Сергій Іванович( 1893— р. см. невід.)— укр. військ, діяч, підполковник Армії УНР. З 1917 р. очолював Укр. військ, раду Катеринославщини( тепер Дніпропетр. обл.), делегат всеукр. військ, з’ їздів 1917 р. У 1918 р. командував гайдамацьким полком у боях проти більшовиків на Катеринославщині. З 1921 р. перебував на Закарпатті. У берез. 1939 р. був призначений головнокомандувачем збройних сил Карп. України— Карп. Січі. Під час еміграції жив у СШ А.