Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Página 187
184
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
у Велику Вітчизняну війну. Ціль — завершити визволення Донбасу. У ході операції
рад. в-ська, які наступали на ф-нті 450 км, розгромили 13-ту дивізію супр-ника
і, просунувшись на 300 км, досягли поставленої мети. Операція характерна широким
використанням танк., мех. і кавалер, корпусів по тилах супр-ника, висадкою мор.
десантів, форсуванням водних перешкод.
Д О Н БА СЬК А О Б О Р О Н Н А О П Е РА Ц ІЯ 1941 р. (29.09— 4.11) — воєн,
дії в-ськ Півд. ф-нту (генерал-лейтенант Д. Рябишев, з 5.10.1941 р. генерал-полков-
ник Я. Черевиченко) при сприянні в-ськ лівого крила Півд.-Зах. ф-нту (маршал
Рад. Союзу С. Тимошенко). Ціль — відбити наступ нім.-фаш. групи армії «Південь»
(генерал-фельдмаршал М. Рундштет) на Донбас. Супр-ник перевершував рад.
в-ська в живій силі й авіації удвічі, гарматах і мінометах — утричі. Під ударами
переважаючих сил ворога в-ська ф-нтів відійшли на рубежі: Червоний Ліман, Де-
бальцево, Червоний Промінь, Большекрепінська, Хапри, де перейшли до оборони.
Супр-нику ціною великих втрат вдалося оволодіти півд.-зах. частиною Донбасу
і вийти на підступи до Ростова.
Д О Н Б А С Ь К А О Б О Р О Н Н А О П Е Р А Ц ІЯ 1942 р .— здійснювалася
в-ськами Півд. ф-нту (генерал-лейтенант Р. Малиновський) і лівого крила Півд.-
Зах. ф-нту (маршал Рад. Союзу С. Тимошенко). Нім.-фаш. командування, перегру
пувавши сили, ставило за мету завершити оточення рад. в-ськ Півд. та Півд.-Зах.
ф-нтів. Виконання цієї задачі було покладено на 2 групи армій: «Б» (генерал-фельд
маршал Ф . Бок, з 13.06 генерал-полковник М. Вейхс) і «А» (генерал-фельдмаршал
В. Ліст). У результаті операції в-ська ф-нтів під ударами переважаючих сил вермахта
залишили Донбас та багаті сільськогосп. р-ни правобережжя Дону. Супр-ник захо
пив Ростов, форсував Дон та створив ряд плацдармів на лівому березі. Однак гітлерівці
не змогли оточити та знищити рад. в-ська південніше Воронежа.
Д О Р О Ш Е Н К О Дмитро Іванович (1882— 1951) — громадський і держ. діяч,
історик, публіцист. Навчався у Варш., Петерб. і Київ, ун-тах. Активний учасник
нац.-просвіт. руху в Україні. У 1917 р.— крайовий комісар Галичини і Буковини,
черніг. губернський комісар. Член УЦР. У трав.— листоп. 1918 р.— міністр закорд.
справ Укр. держави. У 1919 р.— приват-доцент Кам’янець-Поділ. ун-ту. З 1919 р.
в еміграції. У 1921— 51 pp.— професор Укр. вільного ун-ту (Відень, Прага, Мюн
хен). У 1926— 36 рр.— професор Карлового ун-ту (Прага). У 1926— 31 pp.—
директор Укр. наук, ін-ту (Берлін). У 1945— 51 pp.— президент Укр. вільної ака
демії наук. Автор понад 1 тис. праць з історії України, укр. історіографії, історії
культури, церкви, літератури, слов’янознавства тощо.
Д О Р О Ш Е Н К О Михайло (р. н. невід.— 1628) — укр. політ, і військ, діяч
поч. 17 ст., гетьман реєстрового козацтва (1623— 28 з перервами). З 1618 р.—
козацький полковник, учасник походу гетьмана П. Сагайдачного на Москву. Брав
участь у Хотинській війні 1620— 21 pp. В 1623 р. обраний гетьманом замість О. Го