Енциклопедичний довідник 179
Д И К Т А Т О Р З А Х ІД Н О Ї О Б Л А С Т І У К Р А ЇН С Ь К О Ї Н А Р О Д Н О Ї Р Е С П У Б Л ІК И— З А Х ІД Н О У К Р А ЇН С Ь К О Ї Н А Р О Д Н О Ї Р Е С П У Б ЛІКИ— титул Є. Петрушевича, наданий йому 9.06.1919 р. Укр. нац. радою та Держ. секретаріатом З У Н Р( 3 0 УНР). На поч. черв. 1919 р. внаслідок воєн, дійна укр.-пол. ф-нті( див. Українсько-польська війна 1918— 19 pp.) становище З О УН Р стало критичним. Майже вся територія республіки, за винятком трикутника між Дністром і Збручем, була окупована пол. в-ськами. В умовах загрози воєн, поразки і остаточної втрати державності вся повнота військ, і цив. влади на території З О УН Р передавалась Д. З О У Н Р— ЗУ Н Р. Є. Петрушевич призначав раду уповноважених( головноуповноважених) диктатора та військ, канцелярію. До складу ради уповноважених увійшли: С. Голубович( внутр. справи), С. Витвицький( закорд. справи), В. Курманович( військ, справи), І. Мирон( шляхи і транспорт), О. Назарук( преса). Директором військ, канцелярії став К. Долєжаль, а начальним вождем УГА— О. Греков. Після відступу УГА за Збруч і окупації пол. в-ськами всієї Галичини уряд З О УНР і її Д. перебували у Кам’ янці-Подільському. В сер. листоп. 1919 р. Є. Петрушевич і рада уповноважених були змушені виїхати до Відня, де продовжували вести активну міжнар. діяльність, спрямовану на захист держ. інтересів ЗУ Н Р. Закорд.( екзильний) уряд ЗУ Н Р і Д. З О У Н Р— ЗУ Н Р склали свої повноваження 15.03.1923 р. після рішення ради послів держав Антанти від 14.03.1923 р. про визнання фактичних кордонів Пол. держави.
Д И М ОВА ЗА В ІС А— штучно створювана димова хмара чи пелена туману. Застосовується для маскування дійсвоїх в-ськ( сил) і об’ єктів.
Д И РЕК ТИ ВА( фр. directive, від лат. dirigere— спрямувати, визначити)— розпорядження заг. характеру, керівна вказівка, настанова вищого органу. Д. видається у письмовій формі і є обов’ язковою для виконання. У збройних силах— служб, документ, який містить керівні вказівки з питань ведення бойових дій, організації та комплектування в-ськ, їх мат.-тех. забезпечення. В Україні Д. видається міністром оборони, його заступниками, начальником Ген. штабу З С, командувачами в-ськ або від їх імені начальниками відповідних штабів. Порядок підготовки, відправлення, обліку та зберігання Д. у З С встановлюється наказом міністра оборони України. д и с л о к а ц ія військ— розміщення військ, частин( з’ єднань), установ у спец, військ, містечках, таборах, населених пунктах.
Д И С П О ЗИ Ц ІЯ( від лат. dispositio— розташування)— 1) до 20 ст.— план розташування сухопут. в-ськ( сил флоту) і супр-ника для ведення бою. У ВМ Ф, крім того, план розташування кораблів на рейді, у базі і на морі; 2) письмовий бойовий наказ командира( командувача) у деяких арміях у 18— 19 ст. На поч. 20 ст. замінений термінами « бойовий наказ », « директива ».
Д И СТА Н Ц ІЯ( від лат. distantia— відстань)— 1) відстань, проміжок між чим-небудь(« дотримуватись дистанції », « біг на короткі дистанції »); 2) на заліз