Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 152

Енциклопедичний довідник
149
нокомандувача З С С Р С Р звільнений з посади народного комісара У РС Р та коман­
дувача Київ, військ, округу і переведений до Риги на посаду заступника командувача
Прибалт. військ, округу. У верес. 1953 р. звільнений у запас за станом здоров’я.
Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суво-
рова 1-го ступеня, Кутузова 2-го ступеня, медалями. Помер 13.02.1961 р. Похований
у м. Києві.
ГЕ РА С И М О В Іван Олександрович — командувач в-ськ Червонопрапорного
Київ, військ, округу (1975— 84), генерал армії, Герой України. Н. 8.08.1921 р.
у с. Пестровка (Стерлітакмак. р-ну Башкир. А Р С Р). У Червоній армії з 1938 р.
Закінчив Ульянівське танк, училище (1940), із золотими медалями Військ, академію
бронетанк. в-ськ (1955) і Військ, академію Ген. штабу З С С Р С Р (1966). Команди­
ром танк, роти брав участь у воєн, діях у Бессарабії (1940). Учасник Великої
Вітчизняної війни — з черв. 1941 р. на Півд., Півд.-Зах., Північнокавказькому,
Закавказькому, Воронезькому і 1-му Укр. ф-нтах. Брав участь у боях за визволення
Києва (1943) у складі 3-ї гвард. танк, армії на Букрин. і Лютеж. плацдармах.
Командир 59-го важкого танк, полку. Брав участь у війні з Японією в складі 2-го
Далекосх. ф-нту на посаді начальника штабу окремої танк, бригади. У повоєн. роки —
командир полку, заступник командира і командир танк, дивізії, заступник командува­
ча, начальник штабу і командувач танк, армії. З 1973 р.— командувач Півн. групи
в-ськ. З 1975 до 1984 р.— командувач в-ськ Червонопрапорного Київ, військ, окру­
гу. З 1984 р.— головнокомандувач в-ськ Півд.-Зах. напрямку. У 1986 р. брав
активну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, очолював опе­
рат. групу М О С Р С Р , до складу якої входили частини і з’єднання ряду військ,
округів З С С Р С Р . У 1989— 91 pp.— головний інспектор групи ген. інспекторів
М О С РС Р. З 1989 р.— голова головної редакційної колегії «Книги Пам’яті Украї­
ни». З 1991 р. очолює громадську організацію — Раду організацій ветеранів Украї­
ни. Нагороджений відзнакою Президента України «Герой України» з врученням
ордена «Золота Зірка» (27.10.1999), Почесною відзнакою Президента України (1994),
орденами Богдана Хмельницького 3 (1995), 2 і 1-го ступенів (1999), Почесною
зброєю (2001), 10 орденами С Р С Р , у тому числі 2 орденами Леніна, 3 орденами
Червоного Прапора, багатьма медалями, іноземними орденами та медалями.
Г Е Р М А Н А Р ІХ (р. н. невід.— 375) — остготський король з роду Аманів,
який у 4 ст. підкорив своїй владі остготські та вестготські племена, а також дрібні
угро-фінські племена Поволжя. Підкорені Г. племена були обкладені даниною. Вів
війни з антами, племінний союз яких очолював вождь Бож. Готський племінний
союз, який очолював Г., був нетривким держ. об’єднанням. У 375 р. він був розгром­
лений гунами, а Г. покінчив життя самогубством.
ГЕРЦИК Григорій Павлович (р. н. і см. невід.) — укр. військ, діяч поч. 18 ст.,
наказний полковник полт. (з 1705), згодом — ген. осавул (1711— 19) у П. Орлика.