144 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
Вітебське, Друцьке і Турово-Пінське князівства, завершив підкорення Полоцького князівства. Після смерті Юрія II Болеслава в 1340 р. поставив свого сина Любарта князем Волині. Г. почав титулувати себе « королем литовців і руських ». Г. вважається засновником столиці Литви Вільнюса, яка вперше згадується у 1322— 23 pp. Смертельно поранений під час облоги нім. фортеці Байєрбург на р. Німан.
ГЕН ЕРАЛ ЬНА БУЛАВА— у період укр. нац.-визв. змагань 1917— 21 pp. одна з назв ген. штабу Армії УНР.
Г Е Н Е РА Л ЬН А ВІЙ СЬКОВА К АНЦ ЕЛЯРІЯ— найвища адмін. установа Гетьманщини в 17— 18 ст. Створена Б. Хмельницьким під час Нац.-визв. війни укр. народу сер. 17 ст. Під керівництвом гетьмана здійснювала все військ., адмін., судове і фінансове управління. Наглядав за її діяльністю ген. писар. До складу Г. в. к. входила вся ген. старшина, крім ген. судді. Слідкувала за виконанням рішень Ген. військ, суду з крим. і політ, справ. Все діловодство провадилось укр. мовою. Місцем перебування Г. в. к. була гетьманська резиденція( в різні часи Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів). З 28.11.1720 р. указом Петра І позбавлена фінансових і судових функцій. З 1722 р. діяльність Г. в. к. контролювалась Малорос, колегією. В 1727— 34 pp. за гетьманства Д. Апостола знову підпорядковувалась гетьману. Після його смерті реорганізована у Правління гетьманського уряду. За гетьмана К. Розумовського була відновлена і функціонувала до остаточної ліквідації рос. урядом гетьманства 10( 21). 11.1764 р.
ГЕН ЕРАЛ ЬНА ВІЙСЬКОВА РАДА— найвищий держ. і політ, орган у часи Гетьманщини протягом 1648— 1750 pp. Скликалася для обрання гетьмана або вирішення важливих держ., політ., військ, і судових питань, обговорювала зовнішньополіт. справи. Г. в. р. скликалася спец, універсалами гетьмана. Брати участь у раді мали всі козаки, іноді делегації від міщан, в окремих випадках селяни( т. зв. Чорна рада). Учасники Г. в. р. утворювали коло, в центрі якого стояв гетьман зі старшиною. Число присутніх могло сягати кількох тис. Постійного місця проведення Г. в. р. не було. Найчастіше рада збиралася на р. Росава( Київщина) та в м. Переяславі. Наприкін. 17 ст. вплив її на держ. життя України послаблюється. Осн. функції переходять до ради старшини. На поч. 18 ст. Г. в. р. збиралася лише для затвердження рішень, які вже прийняли гетьман і ген. старшина. В лют. 1750 р. відбулась остання Г. в. р.( див. Глухівська рада 1750, 1763 pp.), на якійбуло проголошено гетьманом України К. Розумовського.
ГЕН ЕРАЛ ЬНА ГУБЕРНІЯ( генерал-губернаторство)— тимчасова адмін.- терит. одиниця, утворена 12.10.1939 р. гітлерівським урядом( під час Другої світової війни) у центр.-сх. частині Пол. держави. Адмін. центром був Краків. До складу Г. г. входили йукр. етнічні землі: Лемківщина, Підляшшя, частина Посяння і Холмщина( заг. площа 16 тис. км2). 1.08.1941 р. Г. г. була об’ єднана з дистриктом( провінцією) Галичина. На чолі Г. г. стояв генерал-губернатор( Г. Франк), якому належала вся повнота адмін. і військ, влади. Г. г. поділялась на окружні староства