Енциклопедичний довідник 143
даними, знав І. Гонту і брав участь у Коліївщині. В 1772— 84 pp. Г. на чолі повстанських загонів нападав на панські маєтки на Лівобережжі, у Слобід, і Правобережній Україні. Склад цих загонів постійно змінювався, а сам Г. часто виступав під ін. прізвищами. Протягом 1773— 76 і 1778— 83 pp. тричі був заарештований царськими властями і ув’ язнений, але щоразу втікав з в’ язниці та продовжував боротьбу. Востаннє схоплений 17( 28). 02.1784 р. у Ромнах( тепер Сум. обл.) і після жорстоких катувань засланий на довічну каторгу в Херсон, де незабаром помер.
ГА СИ Н Олекса( псевд. Лицар)( 1907— 49)— визначний укр. політ, і військ, діяч, полковник УПА. Н. у с. Конюхів недалеко від м. Стрия на Львівщині. Закінчив Стрийську гімназію, навчався у Львів, політехн. ін-ті. Ще навчаючись у гімназії, став одним з лідерів « Організації вищих класів укр. гімназій ». Член УВО та ОУН, один з організаторів націоналістичного руху на Стрийщині. В 1933— 34 pp. брав участь у техн. забезпеченні видання « Бюлетеня Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУ З ». Неодноразово заарештовувався пол. поліцією. В 1934 р. в’ язень концтабору в Березі Картузькій. Після звільнення військ, референт Крайової екзекутиви ОУН. У верес. 1938 р. Г., внаслідок постійного переслідування пол. спецслужбами, змушений виїхати за кордон. Працюючи у військ, референтурі Проводу ОУН, був одним з найближчих співробітників Є. Коновальця. В 1940 р. обраний членом Проводу ОУН( С. Бандери), а з 1941 р.— керівником організаційно-мобілізац. відділу ГВШ ОУН. У 1941 р. заарештований гестапо і засуджений до страти. 9.04.1943 р. звільнений підрозділом УП А під час нападу на в’ язницю. В 1943 р. став одним з керівників партизанської боротьби проти гітлерівців у Карпатах, яку вели відділи Укр. народної самооборони. З 1944 р. Г. зайняв пост командира групи в-ськ УПА- « Захід ». У 1940— 41 і 1947— 49 pp. член Проводу О У Н( С. Бандери). В січ. 1946 р. Г. призначений начальником( шефом) Штабу УПА. Розробив і реалізував план боротьби УП А в нових умовах. Загинув у перестрілці зі співробітниками МДБ С Р С Р 31.01.1949 р. у Львові. Співавтор з Є. Коновальцем « Військ, підручника ».
Г В И Н Т О В К А Матвій Микитович( р. н. і см. невід.)— укр. військ, діяч 60— 70-х pp. 17 ст. У період гетьманування І. Брюховецького ніжин. полковник( 1663— 67). Був одним з найближчих співробітників гетьмана Д. Многогрішного, ген. осавул( 1668— 72) у його уряді. В січ. 1669 р. їздив у складі укр. посольства до Москви. Після усунення з гетьманства Д. Многогрішного заарештований і засланий до Сибіру, де і помер.
ГЕДИМ ІН( Гедимінас)( р. н. невід.— 1341)— великий князь лит.( 1316— 41)— син Путувера, брат Витеня. Вів непримиренну боротьбу з нім. лицарями, яким завдавав ряд поразок. У 1325 р. уклав союз із пол. королем Владиславом Локетком для спільної боротьби проти хрестоносців. У 1331 р. розбив в-ська Лівон. ордену під Пловцями( Польща). Активно проводив політику захоплення і приєднання укр. і білорус, земель. У 1319— 20 pp. захопив Берестейську землю і Дорогичин, а згодом Кам’ янець та ін. міста. У васальній залежності від Г. перебували Мінське,