Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 77

ca, що народила йому славетного в майбутньому Володи­ мира Мономаха. Та вона померла близько 1067 р. Не піз­ ніше 1069 р. Всеволод одружився вдруге: під наступним, 1070 р. Нестор сповіщає, що в тодішнього переяславського князя народився син Ростислав. Ім’я й походження матері Євпраксії повите серпанком таємниці. Вона не те що не названа на ім’я — навіть не вгадана в жодному відомому вченим джерелі. Історик XVIII ст. Г. Міллер у якихось відомих лише йому старовин­ них рукописах вичитав, що другою жоною Всеволода ста­ ла половецька хатунь (княжна). Принагідно слід сказати, що історикам XVIII і початку XIX ст., зокрема В. Татіщеву й М. Карамзіну, були відомі давні джерела, навіть літопис­ ні ізводи, потім втрачені (загинули при пожежах, повенях, просто загубилися тощо-). Тому не варто скептично стави­ тися до тих повідомлень істориків минулого, що не знахо­ дять підтвердження в пам’ятках писемності. Версія, повідана Г. Міллером, уявляється нам цілком вірогідною. Адже саме у 60-х рр. XI ст. напади половець­ ких орд на південні землі Русі стають дедалі частішими й страшнішими. Всеволодові, що сидів у дуже висунутому в Половецький степ Переяславському князівстві, легко могло спасти на думку убезпечити себе таким чином від нападів кочовиків. Адже чверть століття потому великий князь київський Святополк Ізяславич побрався з дочкою могутнього половецького хана Тугоркана, керуючись, поза будь-яким сумнівом, саме подібними міркуваннями. Сам час появи Євпраксії на світ теж залишається неві­ домим. Найбільш авторитетний на сьогодні генеалогічний довідник, складений професором Київської духовної ака­ демії М. Баумгартеном і виданий у Римі 1927 р., датує її народження 1071 р., не посилаючись при тому на жодне джерело. Тож можна гадати, що М. Баумгартен керувався такими логічними міркуваннями. Євпраксія вперше одру­ жилася 1086 р. Тоді їй могло виповнитися хіба що 15 ро­ ків. Чи мала вона більше літ? Навряд. Бо її перший чоло­ вік помер через рік після весілля, не залишивши нащадка, а це пояснюється, найвірогідніше, юністю Євпраксії. Разом з тим на Заході, де Євпраксію видали заміж, шлюби ра­ ніше досягнення нареченою 15 років у знатних родинах були рідкісними. Недарма київську княжну спершу поміс­ тили до монастиря, а вже потім, через три роки, одружили з давно обраним для неї нареченим. Отже, з певною обе­ режністю приймаємо 1071 р. як найбільш імовірну дату народження героїні цього нарису. 75