Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 77
ca, що народила йому славетного в майбутньому Володи
мира Мономаха. Та вона померла близько 1067 р. Не піз
ніше 1069 р. Всеволод одружився вдруге: під наступним,
1070 р. Нестор сповіщає, що в тодішнього переяславського
князя народився син Ростислав.
Ім’я й походження матері Євпраксії повите серпанком
таємниці. Вона не те що не названа на ім’я — навіть не
вгадана в жодному відомому вченим джерелі. Історик
XVIII ст. Г. Міллер у якихось відомих лише йому старовин
них рукописах вичитав, що другою жоною Всеволода ста
ла половецька хатунь (княжна). Принагідно слід сказати,
що історикам XVIII і початку XIX ст., зокрема В. Татіщеву
й М. Карамзіну, були відомі давні джерела, навіть літопис
ні ізводи, потім втрачені (загинули при пожежах, повенях,
просто загубилися тощо-). Тому не варто скептично стави
тися до тих повідомлень істориків минулого, що не знахо
дять підтвердження в пам’ятках писемності.
Версія, повідана Г. Міллером, уявляється нам цілком
вірогідною. Адже саме у 60-х рр. XI ст. напади половець
ких орд на південні землі Русі стають дедалі частішими й
страшнішими. Всеволодові, що сидів у дуже висунутому
в Половецький степ Переяславському князівстві, легко
могло спасти на думку убезпечити себе таким чином від
нападів кочовиків. Адже чверть століття потому великий
князь київський Святополк Ізяславич побрався з дочкою
могутнього половецького хана Тугоркана, керуючись, поза
будь-яким сумнівом, саме подібними міркуваннями.
Сам час появи Євпраксії на світ теж залишається неві
домим. Найбільш авторитетний на сьогодні генеалогічний
довідник, складений професором Київської духовної ака
демії М. Баумгартеном і виданий у Римі 1927 р., датує її
народження 1071 р., не посилаючись при тому на жодне
джерело. Тож можна гадати, що М. Баумгартен керувався
такими логічними міркуваннями. Євпраксія вперше одру
жилася 1086 р. Тоді їй могло виповнитися хіба що 15 ро
ків. Чи мала вона більше літ? Навряд. Бо її перший чоло
вік помер через рік після весілля, не залишивши нащадка,
а це пояснюється, найвірогідніше, юністю Євпраксії. Разом
з тим на Заході, де Євпраксію видали заміж, шлюби ра
ніше досягнення нареченою 15 років у знатних родинах
були рідкісними. Недарма київську княжну спершу поміс
тили до монастиря, а вже потім, через три роки, одружили
з давно обраним для неї нареченим. Отже, з певною обе
режністю приймаємо 1071 р. як найбільш імовірну дату
народження героїні цього нарису.
75