Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 395

у кімнаті засідань суду, вручення хабара, картярської гри
та ін.
Однак перша «офіційна» постановка п’єси на столичній
театральній сцені відбулася лише за часів Павла І, у 1798 р.
Причому після четвертої вистави «Ябеду» було заборонено,
а її окреме видання вилучене з типографії. Всі, очевидно,
чекали, що Капніста заарештують, але натомість Павло І
підвищив його у чині й призначив до дирекції імператор­
ських театрів для «розгляду всіх п’єс і виправлення оних,
як людину, що досконало сію частину знає...»
Розгадку д а є переказ, що побутував у літературних ко­
лах того часу. За цим запальний імператор після доносу на
Капніста розпорядився заборонити виставу, вилучити книж­
ку, а автора відправити на заслання до Сибіру. Однак під
вечір Павло І перемінився на думці. Він наказав негайно
представити «Ябеду» в Ермітажному театрі для нього одно­
го. Комедія імператору сподобалась, і перед закінченням
вистави він послав а д ’ютанта повернути Капніста з дороги.
Але як царський гнів, так і царська ласка були не до впо­
доби Капністові. При першій ж е нагоді він звільнився з ди­
рекції імператорських театрів і повернувся в Україну.
Цікаво, що в останні роки XVIII ст. Василь Капніст
уважно слідкував за подіями на північноамериканському
континенті й неодноразово казав рідним і близьким про
бажання переселитись до Америки.
Взагалі він був людиною гарячою, легко захоплювався
різними проектами. Ц е, а також виразна опозиційність д а ­
ли йому у товариському гуртку прізвисько «Васька Пуга-
чов». Так, М. Львов у 1778 р. писав з Києва до Г. Д ер ж а­
вша: «У тутешнього губернського предводителя Васьки Пу-
гачова син народився, Микола. Государиня його хрестила
і дала йому табакерку в 1100 карбованців».
На початку XIX ст. Капніст постійно живе в Обухівці,
д е його відвідують Г. Д ерж авін, М. Гнєдич, В. Гоголь-Янов-
ський (батько уславленого письменника). Там неоднора­
зово збиралися декабристи (П. Пестель, С. Муравйов-Апос-
тол, С. Лорер та ін.). Найближчим другом В. Капніста
в останні роки життя був майбутній керівник повстання
Чернігівського полку С. Муравйов-Апостол, якого в сімей­
ному листуванні називали просто «Серьожа». Д о речі, Кап­
ніст і помер у нього на руках. Ц е сталося 28 листопада
(9 жовтня) 1823 р. після тривалого запалення легенів. По­
хований Василь Капніст в Обухівці, на березі Псьолу.
Сучасники вважали сім’ю Капністів «типовою дворян­
ською українською сім’єю, тісно пов’язаною з українською
393