Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 389

Григоровича-Барського в Межигірському монастирі. Од­
нією з кращих вважався корпус келій проти Спаської
церкви.
Д о цього періоду належить і будівництво Набережно-
Микільської церкви на Подоігі, яка являла собою одноку-
польну споруду на хрестовій основі. Близька за архітекту­
рою церква побудована й у с. Лемеші на Чернігівщині, над
могилою батька графа О. Розумовського. Історик Горноста­
ев писав, що «архітектура Трьохсвятительного храму Л е­
мешів близька до архітектури дзвіниці й ганкових входів
Козелецького собору».
Останнім архітектурним твором митця стала дзвіниця
Успенського собору (1782) у Києві. Через три роки після
її спорудження, у травні 1785 р., Іван Григорович-Барський
помер.
Вирісши під впливом народної творчості і прекрасно за­
своївши всі елементи українського барокко, Григорович-
Барський ніколи не буй простим наслідувачем, а прагнув
зберегти творчу індивідуальність, історичні традиції укра­
їнської архітектури. Водночас в його творчості відбилися
сучасні худож ні течії, яскравими представниками яких бу­
ли такі видатні майстри, як Ш едель, Растреллі, брати Ква-
сови, Ковнір, Старченко. У них Григорович-Бй^ський вчив­
ся, з деякими працював.
Іван Григорович-Барський наблизив українське архі­
тектурне мистецтво до кращих зразків європейської куль­
тури. Його творчості прйтаманні багатство композиційних
прийомів, мальовнича пластика фасадів, стриманий, витон­
чений декор. Різнобічна й плодотворна діяльність велйкого
майстра відіграла помітну' роль у визначенні художнього
обличчя української архітектури XVIII ст.
ВАСИЛЬ КАПНІСТ
У квітні 1791 р. до прусського кабінет-міністра графа
Герцберга звернувся з листові, написаним гарною фран-
цуйькою мовоК), невідомий йому іноземний ДвОрЙйин. «Про­
шу Ваше Превосходительство вибачити мою вільність, що
• нею звертаюсь безпосередньо до Вас. Вельми важлива
державна справа, що привела мене з далекої країни до В а­
шого Превосходительства, вимагає швидкого вирішення і
найбільшої таємниці. Отже, наважуюсь просити Вас дати
387