Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | 页面 382

Сковороди, здібна пізнати саму себе як особу, вірно визна­
чити свій життєвий шлях, найти і зайняти в суспільстві гід­
не для себе місце.
Своє становище в суспільстві, на думку Сковороди,
кожна людина зобов’язана визначити сама, відповідно
«сродности», тобто природної схильності до праці. Невмін­
ня і небажання більшості осіб із панства керуватися свої­
ми уродженими схильностями і здібностями, їх прагнення
різними методами одержати незаслужені чини, звання, ви­
сокі нагороди, матеріальні цінності та інші блага, тобто
«несродный труд», як вважав Сковорода, були причиною
соціальної нерівності і зла.
Ідея Г. Сковороди про забезпечення всіх і кожного
«сродным трудом» передбачала зміну соціального життя
шляхом перетворення праці в найвищу насолоду людини.
Праця мала бути її природною необхідністю, головним
обов’язком і моральною потребою, а праця по «сроднос-
ти» — дж ерелом і запорукою всенародного щастя, основою
процвітання суспільства.
Та Сковорода шукав вихід із існуючого становища не в
активній боротьбі, а уникаючи ненависного йому світу зла,
розуміючи під ним прагнення до збагачення, паразитизм і
хижацтво панівної верхівки суспільства. Найважливішим
завданням для усунення зла він вважав необхідність поши­
рення освіти серед народних мас.
Досягнення тогочасної науки, особливо природознавст­
ва, відбились на всіх суттєвих аспектах світогляду Сково­
роди. Він засуджував застій, вважаючи, що «пресильный и
прехитрый есть неприятель застарелое мнение», віддавав
перевагу практиці. Виступаючи прихильником найбільш
сміливих наукових концепцій, великий просвітитель вірив
у безмежні можливості людського розуму. «Не разум от
книг, но книги от разума родились»,— писав він.
З просвітительською діяльністю, викладацькою роботою
Г. Сковороди пов’язані його педагогічні погляди. Критично
ставлячись до існуючої системи виховання і навчання, він
розробив свої принципи, що базувалися на «сродности», як
основі формування суспільно необхідної людини. Вихован­
ня, на думку Сковороди, повинно бути святим обов’язком
батьків, на яких покладались «две суть главныя... дол ж ­
ности» — «благо родить и благо научить». Удосконалення
нахилів, задатків, «природи» необхідно кожній людині, не­
залеж но від її становища в суспільстві. «Воспитание и убо­
гим нужно есть»,— писав Сковорода. Обов’язком учителів
він вважав врахування «природи» дітей, допомогу в удоско­
880