Чорному морю . Далі шлях йшов на північ — до Новгорода та Балтійського ( Варязького ) моря , й тому мав назву « з варягів у греки ». Велика армада лодій-човнів , як розповідає Нестор , доставила у гавань Константинополя З о лотий Ріг понад 100 осіб посольства Ольги з обслугою і воїнами — майже 1500 чол . Розкішно оздоблена лодія княгині привернула увагу візантійців : посередині її стояв намет з коштовної тканини , борти , весла і щоглу прикрашала різьба , ніс лодії мав вигляд якоїсь химерної тварини . т- ґрифона чи дракона , шовкове вітрило було прикрашене князівською емблемою — золотим тризубом . Намет охороняло кілька воїнів у бронях зі списами у руках , снували численні служниці .
Константан Багрянородний описує перший офіційний прийом Ольги , який відбувся 9 вересня у Магнаврському залі імператорського палацу . То був дивовижний спектакль . Для нас важливо , що Ольгу було звільнено від проскінесису , тобто потрійного укліна , який відвідувачі повинні були робити перед імператорським троном , naAąi04H ниць . Препозит біля дверей голосно вигукнув : « Шляхетна архонтиса Ольга-русинка з посольством від архонта Русі Святослава ». Княгиня повільно , з гордовитою постановою , дивлячись просто на імператора , що сидів на троні , увійшла до залу і , приклавши руку до серця , вклонилася . Так само вчинили й члени посольства . Після відповіді Ольги на різні запитання імператора з бічних дверей до зали почали за ходити служники з скриньками , діжками , посудинами , сувоями . Ц е були подарунки від шляхетної архонтиси та посольства Русі великому імператорові ромеїв . Найбільше враження справили внесені на двох жердинах хутра соболів , горностаїв , бобрів , великі ведмежі шкури . Трохи пізніше відбувся ще один прийом і бенкет-кліторій в іншому залі — Трикліні Юстініана . Тут Ольга була разом з імператрицею Оленою та її невісткою Феофано . Ділова ж розмова з імператором Константином відбулася між прийомом та бенкетом . Ольга говорила про причини , що привели ї ! з посольством до Царгорода . Серед дослідників і нині точаться суперечки щодо змісту розмови — джерела не дають ’ вичерпної відповіді на це запитання . Але найбільш вірогідно те , що Ольга вела переговори про хрещення Русі . Сама княгиня таємно , з огляду на язичеське оточення , хрестилася у Києві ще до подорожі у Царгород . Просила прислати єпископа для Русі , мудро вбачаючи в прийнятті рідною країною християнства шлях до розквіту зв ’ язків з найрозвиненішими державами світу .
36