Чорному морю. Далі шлях йшов на північ— до Новгорода та Балтійського( Варязького) моря, й тому мав назву « з варягів у греки ». Велика армада лодій-човнів, як розповідає Нестор, доставила у гавань Константинополя З о лотий Ріг понад 100 осіб посольства Ольги з обслугою і воїнами— майже 1500 чол. Розкішно оздоблена лодія княгині привернула увагу візантійців: посередині її стояв намет з коштовної тканини, борти, весла і щоглу прикрашала різьба, ніс лодії мав вигляд якоїсь химерної тварини. т- ґрифона чи дракона, шовкове вітрило було прикрашене князівською емблемою— золотим тризубом. Намет охороняло кілька воїнів у бронях зі списами у руках, снували численні служниці.
Константан Багрянородний описує перший офіційний прийом Ольги, який відбувся 9 вересня у Магнаврському залі імператорського палацу. То був дивовижний спектакль. Для нас важливо, що Ольгу було звільнено від проскінесису, тобто потрійного укліна, який відвідувачі повинні були робити перед імператорським троном, naAąi04H ниць. Препозит біля дверей голосно вигукнув: « Шляхетна архонтиса Ольга-русинка з посольством від архонта Русі Святослава ». Княгиня повільно, з гордовитою постановою, дивлячись просто на імператора, що сидів на троні, увійшла до залу і, приклавши руку до серця, вклонилася. Так само вчинили й члени посольства. Після відповіді Ольги на різні запитання імператора з бічних дверей до зали почали за ходити служники з скриньками, діжками, посудинами, сувоями. Ц е були подарунки від шляхетної архонтиси та посольства Русі великому імператорові ромеїв. Найбільше враження справили внесені на двох жердинах хутра соболів, горностаїв, бобрів, великі ведмежі шкури. Трохи пізніше відбувся ще один прийом і бенкет-кліторій в іншому залі— Трикліні Юстініана. Тут Ольга була разом з імператрицею Оленою та її невісткою Феофано. Ділова ж розмова з імператором Константином відбулася між прийомом та бенкетом. Ольга говорила про причини, що привели ї! з посольством до Царгорода. Серед дослідників і нині точаться суперечки щодо змісту розмови— джерела не дають’ вичерпної відповіді на це запитання. Але найбільш вірогідно те, що Ольга вела переговори про хрещення Русі. Сама княгиня таємно, з огляду на язичеське оточення, хрестилася у Києві ще до подорожі у Царгород. Просила прислати єпископа для Русі, мудро вбачаючи в прийнятті рідною країною християнства шлях до розквіту зв’ язків з найрозвиненішими державами світу.
36