ції( кожному дісталося по 300 ударів) кинули в яму. Судив ватажків особливий інквізиційний трибунал у м-ку Серби поблизу Могилева-Подільського, який після десятиденних знущань виніс присуд. Залізняка заслали на довічну каторгу до рудників Нерчинська, де він, мабуть, і помер. Гонту присудили до страти. Страта повинна була тривати два тижні: протягом 10-ти днів кат мав кліщами здирати з нього шкіру, на 11-й— відрубати ноги, на 12-й— руки, на 13-й— вирвати серце, на 14-й день— відтяти голову.
Шляхтич Дуклан-Охотський залишив свідчення про виняткову мужність ватажка повстання: « Гонта вийшов на страту з лицем спокійним і веселим, наче направлявся до кума на іменини. Кат здер з нього смугу шкіри, кров чвиркнула, проте обличчя гайдамаки не здригнулося; здер нову пасмугу шкіри, і тоді Гонта сказав: « От, казали, що буде боляче, насправді ні крихти не болить!»
Бачачи, що безприкладна мужність Гонти справляє на присутніх протилежний ефект, генерал Браницький, присланий на допомогу російським військам, наказав уже на третій день відтяти йому голову і вирок виконувати на трупові.
Страта Гонти відбулася в першій половині липня 1768 р., але не пізніше 13-го. Сучасники розповідали, що і через багато років можна було ще бачити прибиту до шибениці голову керівника гайдамаків, на якій вітер ворушив волосся. Так загинув побратим Максима Залізняка, який за платив страшними муками за своє прагнення звільнити рідний народ.
ГРИГОРІЙ ПОЛЕТИКА
Почесне місце в історії нашої держави посідає український старшинський рід Полетик, визначними представниками якого були брати Григорій та Іван Полетики, син Григорія Василій.
Григорій Андрійович Полетика був відомим політичним діячем XVIII ст., широко освіченою людиною, знавцем вітчизняної історії та багатьох іноземних мов. Його син— Василь( 1765— 1845) успадкував прихильність батька до вивчення історії й присвятив життя збиранню документів з історії України XVI— XVIII ст. Іван Андрійович Полетика( 1726— 1783) був талановитим лікарем, ученим європейського рівня, що пройшов школу Києво-Могилянської ака
374