Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 370

майже вся старшина, понад 6 тис. козаків, вище духовен? ство.
Нерозлучним супутником гетьмана залишався Г. Теплов, який прибув з ним в Україну в чині колезького радника. Н езабаром він став правителем новоствореної гетьманської канцелярії і поступово прибрав до своїх рук всю адміністративну діяльність. Користуючись необмеженим довір’ ям з боку гетьмана, Г. Теплов став негласним правителем Л івобережної України.
З перших днів гетьманування К. Розумовський, насамоеред, подбав про власне збагачення та соціальне зростаная своїх близьких і далеких родичів. Сестрам та їхнім чоловікам надавались сотенні містечка, які до того були завжди вільними. Так, бунчуковий товариш Ю. Дараган( чоловік сестри Віри) одержав м. Бориспіль Переяславського полку, В. Климович( чоловік сестри Агафії)— м. Срібне Прилуцького полку і м. Олишівку Ніжинського полку, й о ­ го родич С. Кочубей був призначений генеральним обозним.
При К. Розумовському козацька старшина остаточно захопила в свої руки справи місцевого управління і, користуючись родинними зв’ язками з гетьманом, спішно привласнювала села, які ще залишалися вільними! Загалом часи гетьманування К- Розумовського характеризуються як часи панування козацької старшини.
Сам Розумовський за 14 років свого гетьманування приїздив в Україну лише кілька разів на короткий час. Постійним місцем його перебування залишалися Петербург і Москва.
Втім, проживаючи в столичних містах Росії, К- Р озумовський не забував про українські справи. Так, він домігся ліквідації поборів з місцевого населення, запроваджених ще в часи гетьманування І. Самойловича та І. М а­ зепи, відміни митниць на порубіжжі України з Росією і проголошення вільної торгівлі між ними. 1754 р. були ліквідовані митні побори, відомі під назвою індукти та евекти. 1761 р. видано універсал про виключне право козацької старшини на гуральництво.
Однак в плани царського уряду аж ніяк не входило самостійне правління українського гетьмана, його діяльність Постійно тримали в полі зору, спрямовуючи належним чином. Права гетьмана поступово обмежувались: йому забо-
Еонялось призначати полковників без згоди уряду, підтриувати дипломатичні зносини з іншими країнами та ін.
Згодом було зроблено суттєвий крок по обмеженню державності України й перетворенню її на звичайну про­
368