Конституція складалася з 16 статей, які в цілому передбачали встановлення національного суверенітету і визначення кордонів Української держави, забезпечення демократичних прав людини, визнання непорушності трьох складових чинників правового суспільства, а саме: єдності і взаємодії законодавчої( виборна Генеральна Рада, що мала скликатися тричі на рік), виконавчої( гетьман, генеральна старшина й обрані представники від кожного полку, обмежені у своїх діях законом,— « Самодержавіє Гетьманському уряду неприлично ») і судової влад( підзвітна і контрольована). Це загальні принципи побудови Української держави. Кожна ж із статей формулює норми в усіх галузях державного та суспільного життя за головної умови— відторгнення майбутньої країни від Росії.
Д о Конституції додавалася присяга гетьмана Орлика, яку склав він у Бендерах Запорозькому Війську при обранні.
Важливо зазначити, що Конституція не лишилася лише пам’ яткою суспільно-політичної думки України, до 1714 р. вона була діючим нормативним документом на П равобережній Україні і була розіслана для керівництва у полкові та курінні канцелярії. Конституція відіграла неабияку роль і в діяльності самого Орлика, коли довелося укладати д о говори про допомогу Карлу XII, Оттоманській Порті та кримському хану Давлет-Гірею у війні з московським царем. Він добре розумів, що самому йому провести в життя плани відродження українсько-козацької держави аж ніяк не вдається, і прагнув знайти союзників. Намагався налагодити стосунки з польським королем Станіславом Лещинським і навіть з Версалем. Французький посол у Константинополі Д езайєр, котрий мав зустріч з Орликом 11 березня 1710 р., доповідав у своїй реляції міністрові закордонних справ Торсі: « Новий запорозький гетьман— людина з розумом і освітою. Він гарно тримається, зовсім молодий( 38 років.— Авт.). Гетьман казав мені, що впевнений у в и-. зволенні України з-під москалів. Він прохав протекції для своєї нації й його християнської величності, кажучи, що в інтересах Франції, аби Порта розпочала війну з москалями ».
Тим часом виявилася нова обставина, з якою не можна було не рахуватися. Д о шведського короля якимось чином потрапила копія листа цісаря Иосифа до Петра І. Цісар радив царю заслати або знищити козаків і заселяти Украї--ну німцями. Після цього, писав Иосиф, « маючи забезпечений тил, зможе цар підкорити собі Крим й піти навіть і да
348