Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 340

старого гетьмана. Мазепа почав хворіти. Відчуваючи наближення смерті, він наказав спалити документи, що належали йому, висповідався перед священиком, якого спеціально доставили із Ясс. 2 жовтня 1709 р. гетьман тихо помер у с. Варниця неподалік Бендер.
Похорони І. Мазепи були обставлені надзвичайно пишно й урочисто. Багато споряджену домовину везло шестеро білих коней. В останню путь покійника супроводжували рядові козаки, старшина, Карл XII. Грали сурми, віддаючи останні почесті небіжчику, гриміли мушкетні залпи. Поховали І. Мазепу у кафедральній церкві св. Юрія в м. Гаґлаці.
Сьогодні ми можемо сперечатися, шукати помилки у д і­ ях гетьмана, погоджуватися чи не погоджуватися з його окремими вчинками. Незаперечним лишається тільки той факт, що політичний крок І. Мазепи у 1708 р. відбивав потаємні настрої частини козацького суспільства, яке прагнуло бачити Україну незалежною державою.
ДАНИЛО АПОСТОЛ
1722 р. помер гетьман Іван Скоропадський. Малоросією, як у XVIII ст. називалася Лівобережна Україна, стала управляти створена того ж року Петром І Малоросійська колегія. Вона складалася з російських офіцерів на чолі з бригадиром Вельяміновим. У царській імперії мінялися правителі: 1725 р. помер Петро І, і на престол вступила його дружина— Катерина І. Але на Лівобережній Україні гбтьмана вибирати не дозволяли.
Д о змін у російській політиці щодо Лівобереж ної України привело загострення міжнародної обстановки. На початку 1725 р. у Західній Європі виникли два ворожих табори: Австрія та Іспанія утворили Віденський оборонний союз; Англія, Франція, Пруссія— Ганноверський. У липні 1726 р. до австро-іспанського союзу приєдналася Росія. Міжнародна ситуація дедалі більше загострювалася. У Європі повіяло війною.
Російський уряд особливо турбувала позиція Туреччини, яка плекала агресивні плани відносно Російської імперії, тим більше, що в цих намірах її підтримували Англія і
. ваючи неминучість війни з Туреччиною, російський уряД пійіов на Деякі поступки козацькій старшині і насел ен ню Л івобереж ної України, аби втримати їх у складі ім­
338