Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 323
шенко знову призначається наказним гетьманом, а пізніше
займає посаду генерального осавула в уряді правобереж
ного гетьмана.
У середині 60-х рр. Правобережну Україну охопила но
ва хвиля конфліктів, які мали складний та неоднозначний
характер. Визвольний рух широких мас козацтва проти
Польщі та П. Тетері ускладнювався внутрішніми та м іж
становими конфліктами. Розгромлений повсталими козака
ми правобережний гетьман у квітні 1665 р., захопивши з со
бою військову скарбницю, клейноди, корогви, гармати й ар
хів, утік у Польщу. Гетьманська посада залишилася .віль
ною, з ’явилися перші претенденти — овруцький полковник
Децик (Дацько Васильович) і медведівський сотник Сте
пан Опара., У цій ситуації П. Дорошенко, очевидно, утвер
джується в думці пошукати й собі долі на терені гетьман
ства. П ід Богуславом при підтримці мурз 1665 р. Петро Д о
рошенко був проголошений гетьманом.
Сьогодні можна сперечатися, погоджуватися або запе
речувати думку про те, що відіграло у цій акції важливішу
роль — татарська підтримка чи вільний вибір козаків. Га-
даємо, і те, й друге. Не випадково з цього питання існує та
кий великий спектр думок у документах і літописах.
Свої перші кроки на гетьманській посаді П. Дорошенко
розпочав традиційно — став утверджувати владу в різних
районах П равобережжя. Н асамперед розправився зі сво
їм політичним противником, брацлавським полковником
В. Дрозденком (Д р оздом ), загони якого складали близько
40 тис. козаків. Н езабаром були розсіяні або ліквідовані
загони інших козацьких полковників, що дотримувалися
промосковської орієнтації.
Противники були повергнуті. Але значно складнішою
виявилася справа з ворогом зовнішнім. Тут Дорошенку д о
велося докласти максимум дипломатичного хисту, прояви
ти талант справжнього політика. З одного боку, декларую
чи свою прихильність до Польщі, він водночас відмовляєть
ся розмістити польські залоги у правобережних містах, д о
магається від короля ліквідації унії, обмеження податково
го тягаря населення, дозволу на вільне проживання козаків
у меж ах шляхетських маєтків і т. д. Ставилося також пи
тання про звільнення з ув’язнення київського митрополита
Йосипа Тукальського, Юрія Хмельницького і Григорія Гу-
ляницького, заарештованих за участь у підготовці виступу
проти Польщі. Гетьман прагне зберегти дружні взаємини й
з новим кримським правителем Ааділь-Гіреєм. Час пока
U 3—176
32;!'