Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 298

ні війни, очолювані кращими представниками народу. То
були справжні велетні волелюбного духу. Северин Наливай­
ко і Тарас Трясило, Самійло Кішка і Петро Конашевич-
Сагайдачний, Максим Кривоніс і Іван Богун та багато ін­
ших. Саме з козацтвом народ пов’язував свою надію на
краще майбутнє, на волю. Образ козака протягом століть
служив взірцем і запалюючим прикладом самовідданого
служіння Батьківщині, мужності й відчайдушності у її за­
хисті. Вони були взірцем бойової дружби, товариської вір­
ності, воїнської честі й гідності. Д о козацької верстви на­
лежав і Хмельницький.
Народився Богдан (Зиновій) 27 грудня 1595 р. в Чиги­
рині. Його батько, Михайло, прибув до міста як представ­
ник польського магната Івана Даниловича. Останньому
Чигиринське староство було наділене королем. Старший
Хмельницький служив тут осадчим, тобто засновником но*
вих поселень. Згодом дослужився до підстарости і став чи»
гиринським сотником. За старанну служ бу Данилович
1616 р. наділив його пущею на правому березі р. Тясмин
неподалік Чигирина, де Михайло Хмельницький заклав ху­
тір Суботів.
і
Можливо, Богдан почав свою науку вдома, продовжив­
ши її в одній з парафіальних шкіл Києва. Коли 1608 р,
польський канцлер, ревносний єзуїт Станіслав Жолневсь-
кий заснував у Львові латинську школу, чи як її ще нази­
вали — єзуїтську колегію, він запропонував Михайлу Хме­
льницькому, який служив колись у нього, віддати до ко­
легії сина. І той не посмів ослухатися. М айже 5 рокіц
провчився Богдан у Львові, пройшовши «всі тодішні класи
добірних наук під керівництвом найкращих вчителів...» Са­
ме тут він отримав знання багатьох мов, знайшов друзів, се­
ред яких, очевидно, був і майбутній київський митрополит,
визначний церковний та культурний діяч Петро Могила,
який тоді навчався у Львівській братській школі.
Після закінчення навчання повернувся в Чигирин. Ос­
вічений, вправний у військовій справі юнак не міг бути ос­
торонь подій, що творилися навколо. А події ці були дійс­
но історичними. Після придушення у 1596 р. повстання Се­
верина Наливайка козацькі нетяги не втихомирилися, а по­
чали нові виступи, основою яких стала відмова виконання
повинностей, ухід на Запорож ж я. Все це знаходило відгук
в душі Богдана, зароджуючи зерна справедливості й жалю
д о свого народу. Н е полишала його в спокої і слава запо­
рожців, що ходили походами по Чорному морю, повертаю­
чись звідтіля сповненими багатств та вдячності людей, яких
296