Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 284
кримський хан звернувся до козаків по допомогу: його
представник невдовзі з ’явився на Запорож ж і. Павлюк ро
зумів, що зараз це дуж е невчасно, але й бачив, що зупини
ти козаків не вдасться, до того ж це була добра нагода
озброїтись. Так воно і сталося. В результаті походу на
Крим козаки здобули чимало зброї, захопили коней. Навес
ні 1637 р. вони повернулися на Запорож ж я.
Активні д ії Павлюка неабияк стурбували шляхетську
адміністрацію в Україні. У цей час, після смерті Ж олкев
ського, польський уряд поставив старшим над реєстровими
козаками Адама Киселя, українського шляхтича, котрий
вірою й правдою служив владі і все своє життя намагався
помирити з нею козацтво.
1635 р. реєстровим гетьманом був наставлений Василь
Томиленко. Людина похилого віку, він прагнув перш за все
спокою, ніж активних дій, і волів не втручатися в те, що
діялося у війську і Україні. Д о того ж Томиленко мало ві
дрив у щирість польського уряду. Ця зневіра ще більше по
силилася, коли він і реєстрові старшини на березневому
1637 р. сеймі через своїх послів звинуватили уряд у пору
шенні їхніх прав і привілеїв. У своєму листі-відповіді ко
роль Владислав IV писав, що ці вимоги не обгрунтовані і'
що це ще один прояв свавільства козаків.
Все це ускладнювало становище Киселя. Д о того ж ко
роль, тільки-но повернулися в Україну посли, доручає Ки
селю та польському гетьману магнату Миколі Потоцькому
негайно провести ревізію реєстру, виключивши з нього особ
ливо непокірних. У відповідь на обурення козаків Потоць-
кий загрож ує їм розправою.
Кисіль, як сеймовий комісар у козацьких справах, на
магається із свого боку вплинути на реестровиків. На його
думку, їх можна було б упокорити, застосувавши три ос
новних принципи: «Старшину підкупити подарунками; д о
стойних і тих, які мають свої будинки і на них оглядають
ся,— ласкою... А нестримних бунтівників, голитьбу... утри
мувати страхом шаблюки, смерті».
Не відомо, чи встиг застосувати саме ці свої принципи
Кисіль, бо трапилась подія, котра змусила його вдатися до
більш рішучих дій. А дж е не сидів без діла і Павлюк. На
початку травня 1637 р. він із загоном у двісті чоловік непо
мітно пробирається до Черкас, зв’язується з реєстровим ко
зацтвом і нападає на місто. Захоплю є гармати і увозить їх
на Запорожжя. Томиленко посилає на Січ двох козаків,
добре знаних Павлюком, з порадою підкоритися і поверну
282