Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 243

алектика, а також «каадривіуму» — арифметика, геометрія, музика, астрономія. Значна увага приділялася вивченню мов — грецької, латинської і особливо старослов’янської. Д о викладання залучалися найкращі вчителі. Навколо ака­ демії, а також заснованої одночасно з нею друкарні виник гурток високоосвічених вчених і літераторів. У різні роки до нього входили першодрукар Іван Федоров, письменни- ки-полемісти Герасим Смотрицький (ректор академ ії), В а­ силь Суразький, брати Д ем ’ян і Гнат Наливайки. Острозь­ ка академія була визнаним в Україні культурно-освітнім й ідеологічним центром, де молоді прищеплювалося розумін­ ня значущості духовних цінностей свого народу, формува­ лися її національна самосвідомість і гідність. Та атмосфе­ ра, яка оточувала Петра Конашевича в острозький період, вплинула на формування його особистості. На початку 90-х рр. юнак завершує навчання в акаде­ мії і через якийсь час влаштовується на служ бу до київсь­ кого судді Аксака. Близько 1595— 1596 рр. він опиняється серед запорожців і швидко стає загартованим воїном. М а­ ючи неабиякі організаторські здібності, вольовий характер і безстрашну вдачу, впевнено пробивається до керівних по­ сад у Запорозькому Війську. Втім, коли вперше його обра­ ли гетьманом, достеменно не відомо. Є свідчення про те, що в перші десятиліття XVII ст. запорозькими гетьманами було декілька осіб, серед них Самійло Кішка (загинув 1602 р .), Григорій Ізапович (згадується як гетьман під 1606 р .), Олевченко (1609), Григорій Тискиневич (1610), Дмитро Барабаш (1617), Яків Бородавка (1620— 1621). У проміжках між їх гетьмануванням неодноразово випада­ ло брати до рук гетьманську булаву і Сагайдачному. Слава грізного й безстрашного козацького ватажка при­ йшла до Сагайдачного після участі у знаменитих морських та сухопутних походах на володіння султанської Туреччи­ ни та Кримське ханство, які прокотилися хвилею у перші десятиліття XVII ст. Так, влітку 1606 р. козаки піддали штурму турецьке чорноморське узбереж ж я, здійснивши на­ пади на Білгород, Кілію та Варну. П ід час цього походу вони знищили десять ворожих галер, а також захопили чи­ малу здобич. Восени 1608 р. запорожці здобули добре ук­ ріплений Перекоп, а в 1609 р. здійснили нові рейди на турецькі володіння. Особливо великий поголос у Європі про лицарську зви­ тягу українських козаків пішов після здобуття ними у 1614 р. добре укріпленої турецької фортеці Сіноп, а також Кафи — величезного невільницького ринку у Криму. Ос- 241