Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | страница 242

Однак з цим не погоджувався український шляхтич И о­ ахим Єрлич, який був із козацьким гетьманом у дні кровопролитної битви під Хотином. У своєму літопису він доводив, що Сагайдачний— шляхетського походження.
Висловлена Єрличем думка видається слушною, оскільки підтверджується іншими джерелами. Так, у виданому у зв’ язку з кончиною козацького гетьмана панегіричному віршованому творі Касіана Саковича « Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича-Сагайдачного » знаходимо вказівку на « шляхетську кров » героя. Йдеться про зображення його родового герба у вигляді перевернутої підкови, яку увінчує хрест( у геральдиці цей герб класифікується як « П обог »).
Складова частка « Конашевич » у прізвищі гетьмана в родовою назвою, яка, ймовірно, походить від дрібношляхетського роду з Підгір’ я Конашевичів-Попелів. Шляхтичі Попелі вживали кілька гербів, насамперед « Сас » та « Сулима ». Що стосується герба « Побог », вміщеному у книзі К. Саковича, то він, вірогідно, перейшов до представників роду Конашевичів-Попелів від магнатського роду Конецьпольських. Останній не тільки мав герб « Побог », а й тримав у своїх руках Дрогобич і дев’ ять довколишніх сіл, з якими межували маєтки П опелів— Ратична, Попелі й Котів. Що стосується другої половини прізвища гетьмана— Сагайдачний,— то воно було дане йому козаками як вправному лучнику. Озброєний сагайдаком, вершник прикріплював з одного боку до пояса лук з налучником( чохлом), а з другого— колчан для стріл. За сирої погоди на колчан натягувався спеціальний чохол( тохтуй), який знизу зав’ я­ зувався шнурком. Д обре натренований лучник за хвилину випускав від восьми до дванадцяти стріл, які летіли іноді за 500 кроків. Прізвисько « Сагайдачний » було досить поширеним серед козаків і в середині XVII ст., особливо на Подніпров’ ї та Брацлавщині. Наприклад, із реєстра Війська Запорозького 1649 р. дізнаємося, що до Остапівської сотні Чигиринського полку був записаний Семен Сагайдачний, Ладижинської сотні Уманського полку— Ж дан Сагайдачний, Райгородської сотні Брацлавського полку— Васько Сагайдачний.
Народився Петро Конашевич близько 1577— 1578 рр. Після здобуття домашньої початкової освіти він стає учнем першої у східнослов’ янському світі слов’ яно-греко-латинської академії в Острозі, яка поєднувала елементарну, середню й початки вищої шкіл. В Острозькій академії викладалися предмети « тривіуму »— граматика, риторика, д і­
£ 40