Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | 页面 233

Олександр Вишневецький у листі до польного гетьмана
С. Жолкевського повідомляв, що на Січі зібралося багато
тисяч козаків, готових до нового повстання, що «К. Косин-
ський... зі своїм військом готується... спустошити коронні
землі... дав присягу великому московському князеві перейти
до нього на служ бу з усім своїм військом і віддав йому
вже все пограниччя більш як на сто миль на тих кордонах;
у листі своєму до них великий московський князь називає
себе вже царем запорозьким, черкаським, низовським і по­
слав на Запорож ж я сукно і гроші».
Те ж саме стверджував у листі до короля і Жолкевсь-
кий: «Косинський присягав з усім своїм військом великому
князеві Московському і віддав було вже під його владу все
пограниччя більш як на сто миль».
Закінчивши підготовку, Косинський у травні 1593 р. із
військом вирушив на Черкаси.
По-різному висвітлюється в історичній літературі цей
останній похід і остання битва Косинського. Дослідник
В. Голобуцький на основі аналізу багатьох дж ерел пише,
що Косинський виступив із Січі з двохтисячним військом,
яке поділив на два загони: один плив Дніпром на човнах,
а інший рухався пішим ходом. Біля Черкас вони зійшлися
докупи й розпочали облогу міста. Замок, у якому засіли
староста Олександр Вишневецький з військом і шляхтою,
був оточений зусибіч і підданий обстрілу з суші і Дніпра.
Поява під Черкасами запорожців надихала місцеве на­
селення на нові виступи проти панства і закріпачення. Пов­
стання поширювалося дедалі більше.
І щільне козацьке оточення, і постійні обстріли, і зрос­
таюче повстання змушували Вишневецького шукати яко­
гось порятунку з того скрутного становища. Як і раніше,
він вдається до хитрощів і підступництва. Розуміючи, що
зараз найголовніше — обезглавити козаків і повстанців, по­
силає до Косинського людину з пропозицією про перегово­
ри, для чого запрош ує його до себе. І Криштоф Косинсь­
кий, взявши з собою загін у 150 найвідданіших козаків, при­
був до Черкас.
Під час переговорів він був підступно убитий. Польсь­
кий хроніст Іоахим Бельський прямо вказує, що вбивцями
були «слуги кн. Олександра Вишневецького».
Так закінчив своє життя й гетьманування один з пер­
ших ватажків перших народних повстань в Україні Криш­
тоф Косинський Однак з його смертю, як очікували поль­
ські магнати, повстання не вщухло, воно поширилося й д а­
лі. Козаки не зняли облоги з Черкас. Лише у серпні, після
231