Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 220
Новий господар призначив на посади вищих урядовців
йайближчих соратників: Ш аха — управителем Молдови, Ча.
ду — маршалом* Копнцького — хотинським баркулабом.
Крім того, для утвердження на молдавському троні потріб->
но було заручитися згодою турецького султана. Іван П ід
кова відправив до Царгорода велике посольство за хорог-
вою, яку султан надавав господареві Молдавського князів
ства.
; Тим часом до Ясс наближалося військо Петра Кривого.
Нд його прохання турецький султан надіслав допомогу —
вагони сілістрійського, видін.ського й бендерівського беїв.
Переможна для козаків битва поблизу Доколина не додала
Надії на зміцнення позицій. На захист Петра Кривого ви
ступив і польський король. Його брат, трансільванський
правитель Христофор Баторій, спорядив велике військо і
відіслав до колишнього молдавського господаря. Не дові
рив Підкова і місцевим боярам, тому вирішив залишити
Молдову.
Захопивши у Яссах чимало трофеїв, серед них чотир
надцять гармат, Підкова вирушив на Вкраїну. Сувора зи-
деа із глибоким снігом не дозволила добиратися на Січ сте
ком. Шлях козаків проліг через міста й села Поділля. Тим
фасом Баторій отримує грізного листа від турецького сул
тана з вимогою покарати козаків, загрожуючи в іншому
разі агресією. Реалізувати султанську вимогу король дору
чив брацлавському воєводі Янушу Збаразькому. У січні
ІВ78 р. той зустрів Підкову поблизу Немирова, але не на
важився вступити у бій, зваживши на силу козацького вій-
рька. Збаразький запросив Якова Ш аха до брацлавського
і$мку, де розповів про стурбованість короля козацьким по
водом до Молдови, що дало привід турецькому падишаху
порушити перемир’я. Він просив гетьмана умовити Івана
Підкову поїхати до Варшави, щоб заспокоїти Стефана Ба-
Й)рія й особисто розповісти про результат експедиції. Сам
Ще Збаразький запропонував супроводжувати Підкову до
І езиденції коронного гетьмана. Однак у Барі Микола Се-
явський заарештував козацького ватажка й відправив під
короною до варшавської в’язниці.
На засіданні польського сейму у Варшаві окремі сена
тори висловлювалися за звільнення Івана Підкови, зваж а
ючи на його авторитет серед запорожців та заслуги у бо-
оЬтьбі проти турецько-татарської агресії. Проте Стефан
Іст о р ій виношував нові плани війни з Московською дер
ж авою і через те намагався дотримувати миру з могутньою
(Туреччиною. З цією метою він видає універсал, адресова
не