поразки повстання він привів 865 сімей на берег Сіверського Дінця, біля впадіння в нього р. Чугуєвки, де було поселення Чугуїв. Нова хвиля масового заселення цієї території розпочалася після поразки військ Богдана Хмельницького під Берестечком у 1651 р., коли до покинутих місць стала повертатися польська шляхта. Тоді ж переселенці з м-ка Ставиці. Білоцерківського полку заснували над р. Псьол м. Суми. А 1654 р. сотник Харко з 37 родинами заснував Харків. Виростали й інші міста: Лебедин, Охтирка... Скоро ця територія була заселена настільки, що стала надійною опорою царського уряду в захисті Російської держави від нападів кримських і ногайських татар. У 50-х рр. XVII ст. тут було сформовано п’ ять козацьких слобідських полків: Острозький, Охтирський, Сумський, Харківський, Ізюмський. Полкова старшина, яка на відміну від Гетьманщини обиралася тут на довічний строк, здійснювала і адміністративні, і судові функції. Полки не мали спільного керівництва— гетьмана, як на Лівобережній Україні, і підлягали спочатку Розрядному, а потім Посольському приказам та губернаторам— так було вигідніше російському урядові проводити свої порядки. 1726 р. полки перейшли у відання Військової колегії. На перших порах жителі Слобожанщини користувались відносною свободою. Тут розвинулися хліборобство, скотарство, вирощували виноград, тютюн; усе продавалося в Росію, за кордон. Згодом це стало невигідно Російській державі, і власті, як і в Гетьманщині, почали обмежувати автономію. 1732 р., після здійснення реформи полків її було скасовано взагалі.
Уряд використовував слобідських козаків у всіх своїх походах: на Персію 1724 р., на Польщу 1733 р., на Крим 1736 р., на М олдову, 1739 р. та ін. Вони будували Кизикерманське укріплення над Дніпром у 1697 р., Ладозький канал у 1719 р., фортеці на кордоні з Персією у 1728 р., Українську лінію у 1730 р. Селяни і рядове козацтво, обурені несправедливостями й тягарами, повставали, брали участь у селянській війні під проводом Степана Разіна 1667— 1671 рр,, Булавінському повстанні 1707— 1709 рр. та ін.
З ліквідацією у 1765 р. козацького самоврядування і розформуванням слобідських полків були утворені уланські та гусарські полки; козаків позбавили привілеїв і перетворили на військових обивателів, а старшину зрівняли у правах з російським дворянством.
У цей ж е період( 1752) у Південній Україні— на П равобережжі Дніпра в районі рр. Інгулу, Синюхи, Великої Висі, на території Запорозької Січі царський уряд утво
213