української церкви та її духовенства з латинським духов * ним станом у Польській державі, спричинила розкол укра < їнського народу, протистояння й жертви.
Умови економічного та релігійного життя в Україні призвели до рішучих протестів народних мас, які перерос^ тали у збройні виступи і повстання. Наприкінці XVI ст^ одне з таких повстань очолив Криштоф Косинський, геть^ ман реєстрового козацтва. Воно почалося в грудні 1591 р‘« Повстанці захопили Білу Церкву— резиденцію місцевогд старости. Незабаром під їх ударами впали Трипілля і ПЫ, реяслав. Протягом 1592— 1593 рр. повстання вийшло Ц межі Подніпров’ я.' Польський уряд за допомогою великий воєнних сил подавив його, одначе здобутий досвід не про^ пав, він став у нагоді під час нового повстання 1594 р. ПІД проводом Северина Наливайка на Брацлавщині. Козацька біднота, селяни й міщани Правобережної України завдала ряд поразок польським загонам, оволоділи Брацлавом, Ба^ ром, Вінницею, але виявилися безсилими перед добре орга * нізованим об’ єднаним військом Речі Посполитої. Самого’ С. Наливайка, який потрапив у полон завдяки капітуляції козацької реєстрової верхівки, після страшних тортур було страчено у Варшаві.
Повстання під керівництвом К.- Косинського 1 С. Нали * вайка започаткували цілу епоху національно-визвольний змагань українського народу проти польсько-шляхетсько * го панування, епоху боротьби, у якій формувалася ідея незалежного розвитку в межах прадавніх українських земель. Важливим було й те, що ці повстання виявили гостре невдоволення населення запроваджуваною в Україні Брестською унією, зумовили виконання козацтвом ролі оборонця православної віри.
Особливо виявилася ця роль у наступні роки за гетьманування Петра Сагайдачного. Саме за його безпосередньою ініціативою 1620 р. було відновлено в Україні православну, ієрархію, майже цілком захоплену католиками та уніатами, саме за Сагайдачного козацьке військо стало важливим політичним чинником, який впливав на хід суспільного розвитку і на відносини я Польщею. Зрештою все це зумови * ло і той важливий факт, що саме козацькі частини під проводом Сагайдачного відіграли вирішальну роль у Хотинській битві 1621 р., допомігши польській армії розгромити турецькі війська. ' Слід зазначити, що за Сагайдачного король змушений був визнати, що « козаки вважають себе окремою Річчю Посполитою »,
207