Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 200

шляхти не допускалися ані до виборів короля, ані до участі у польському сеймі.
Однак Стефан Баторій всілякими дрібними уступками умів угамовувати невдоволення козацтва. Він збудував нову гетьманську р? зцдєццію— м. Батурин і також передав його козакам, щоб у цьому, як визначено королівською грамотою, « відправляти діла свої до звичаю у нйбостцореному граді нашому Батурині, а як треба буде, то— у Черкасах, також і Гетьманові руському правити в тім місті, а у Черкасах мати намісника свого з Генералітету військового, який ми значно розширили, і забезпечити, умноживши й класи товариства Бунчукового, Військового та Значкового, котрим поміщатися під бунчуком Та і! ри полкових хоругвах.,.»
Щоб піднести престиж військової старшини Й вирізнити П поміж інших, Баторій, як нагороду, запроваджує у под * как та сотнях три ступені « військових товаришів »: товари » ша бунчукового, чин якого дорівнював полковому обозному, у воєнний час він перебував при клейнодах; товарища військового, чин якого дорівнював сотнику, перебував у щтаті гетьмана, виконував доручення генеральної канцелярії; значкового товарища, з якого виходили у військові, перебував при полковому знамені. Всі вони мали від гетьмана універсали та особливо ним відзначалися.
Це підтверджує й літопис Самійла Величка: «... єґда сіде на маєстаті королевства Польського Стефан Баторій, князь Трансільванський, воєвода седМ йгродський, муж в хроніках великое з рицерства залеценє міючий і в рицер- Ських людех вкохаючийся, тогди, устроївши в Польщі вой *
ська платнії( яких пред тим не бувало) назвал їх к в а р т ­ альними. бгда ж е-зараз потом і в козаках дніпронизовйх, яко овцях, постиря неімущих, устроїл чин, к воїнському управленію потребний, позволивши їх подлуг старожитних і Древнійдаих обичаїв между собою Іміти не только мецших іачальников, но і найбільшого воєвождя— гетьмана, і на- Дал їм во владініє для гетьманськой резиденції і для вой- £ ькових Всяких запасов і црибіжища над Дніпром город Терехтемиров, зо всім его уїздом( що і Твардовський в част і первой книш своей, « Война Домова » названой * свіде- Т єльств уєт), стверди вш и теє войську запорозькому і грам отою Своєю королівською ».
Так формувалася військова козацька верхівка, яка була гд6сить віддалена від простого народу і ревно служила гетьману, наставленому королем. Ось чому вона не раз виков з а л а доручення короля « приборкати запорожців та утри­
198