Гетьман і козаки були нагороджені королівськими почестями, одержали привілеї, які уперше засвідчували їх як реальну силу, а Богдана Ружинського— як козацького
г еть м а н а. Козаки були сформовані в окрему військову організацію, що складалася з полків і сотень, зі своїми старшинами. Гетьман отримав клейноди— королівське знамено, бунчук, булаву й військову печатку. У королівській грамоті зазначалося: « А бунчук ми жалуєм гетьману на знак звитяжства его з войском своїм над народом азнатычным, от кого і клейнод сей добут працею гетьманською і кровію козацькою ».
Кожен полк складав цілу область і повіт. Україна була поділена на Чигиринський, Корсунський, Черкаський, Умань-Полтавський і Миргородський полки.
Вважалося, що сторожових козаків нараховувалося 20 тис., а реєстрових— 6. Кожен з них мав свого коня, піку, отримував від міста червонець платні й кожуха: Козацька старшина складалася з обозного, судді, писаря, осавула та хорунжого, а також з полковників, сотників і отаманів. Було збільшено « козацький » генералітет: добавлено двох генеральних осавулів і генерального бунчужного. Було утворено Трибунал і суди. « Повелено козакам судиться по службі та у всіх справах, що до служивої особи стосуються, а лише у справах великих розбиратися, подібно до шляхти, у містах повітових, як і раніше ».
Козакам було пожалуване місто Трахтемирів. М. Грабянка у своєму літопису свідчить: « Той ж е король Баторій опроч давнего старинного града складового Чигирина дал єще низовим козакам в пристанище град Терехтемиров з монастырем, да во время зими тамо всегда перебувають, і в год платил їм по червоному і по кожуху; і сим козаки бяху надовзі довольні і многія брані імяху з татарина землі, а з турки на морі, обаче всегда побіждаху їх ». Козаки, однак, продовжували жити за своїми традиційними правилами, а запорозький Низ, як і раніше, вважався місцем, куди збігалися невдоволені.
Слід зазначити, що король, поділяючи козаків на реєстрових і нереєстрових, переслідував певну мету: щоб з часом лише внесені до реєстру залишалися козаками, а решта стала б кріпаками чи потрапила під владу королівських старост. Та й реєстрові козаки, що отримували гроші від короля, ставали насправді найманим військом Речі Посполитої.
Все це породжувало невдоволення серед козацтва. Д о того ж реєстрові козаки за настійними вимогами польської
197